Стилістичні особливості поетичного перекладу (На прикладі сонетів Елізабет Баррет Браунінг)

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз стилістичних особливостей поетичного перекладу на матеріалі сонетів Елізабет Баррет Браунінг – видатної представниці англійської вікторіанської поезії, авторки всесвітньо відомого циклу «Сонети з португальської». Актуальність дослідження зумовлена складністю відтворення поетичного тексту, у якому зміст і форма становлять нерозривну єдність, а художній ефект досягається завдяки поєднанню ритму, рими, метафорики, синтаксичної варіативності й емоційної насиченості. Метою статті було виявити та систематизувати стилістичні особливості перекладу сонетів Е. Б. Браунінг українською мовою, а також визначити перекладацькі стратегії, що сприяють збереженню індивідуального авторського стилю. Для реалізації поставленої мети розглянуто теоретичні засади поетичного перекладу, окреслено основні труднощі (лексичні, літературно-естетичні й соціокультурні) та схарактеризовано підходи до перекладу віршованих творів. У практичній частині проведено порівняльний аналіз оригінальних сонетів і їх українських перекладів. У дослідженні акцентовано на лексико-стилістичних трансформаціях, зокрема на випадках, коли замість дослівного відтворення лексеми giver перекладач уживає розгорнуту метафоричну конструкцію – дарунки твого серця несказанні. Окремо проаналізовано способи збереження ритмомелодійної організації й особливості репрезентації образної системи й інтонаційної структури поетичного тексту. Установлено, що адекватності перекладу досягають шляхом поєднання римованого та метричного перекладу з елементами інтерпретації, компенсації й семантичного розширення. Доведено, що поетичний переклад є творчим процесом співінтерпретації, у якому перекладач – співтворець художнього тексту. Збереження емоційної глибини, інтонаційної виразності та стильової своєрідності поезії Е. Б. Браунінг можливе за умови гармонійного поєднання змістової точності й поетичної майстерності.