Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство)

Філологія (мовознавство)

№ 40 (2025)
Когнітивні та комунікативно-прагматичні аспекти лінгвістики

Дискурс щодо зміни клімату від Міністерства оборони Великої Британії: фреймінг звіту за 2024 рік

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2025-40-03
PDF
  • Олександр Капранов
Олександр Капранов
Біографія

Опубліковано 2025-07-07

Ключові слова

  • дискурс про зміну клімату, звіти, Міністерство оборони, сек’юритизація, фрейм
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Дискурс щодо зміни клімату від Міністерства оборони Великої Британії: фреймінг звіту за 2024 рік. (2025). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 40, 33-43. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2025-40-03
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

Анотація

Поточний політичний дискурс у Великій Британії характеризується помітною тенденцією до сек’юритизації питання зміни клімату. З огляду на те, що Міністерство оборони Великої Британії (далі – МО) відповідає за безпеку Великої Британії, важливо з’ясувати, як МО фреймує дискурс зміни клімату у своїх звітах. Тож ця стаття репрезентує дослідження, яке використовує фреймінг-аналіз, щоб вивчити фреймінг у звіті Міністерства оборони про зміну клімату, опублікованому у 2024 році. Метою дослідження є надання відповідей на таке дослідницьке запитання: як  дискурс зміни клімату сфреймовано у звіті Міністерства оборони за 2024 рік? Щодо методології, то дослідження базується на методології фреймінгу (Entman, 1993). Унаслідок дослідження виокремлено вісім різних типів фреймів, що позв’язані з питаннями безпеки та зміни клімату. У звіті МО питання зміни клімату розв’язано з допомогою фреймів, які були взаємопов’язані або принаймні вказували на чіткий зв’язок між ними, що дозволило класифікувати їх на такі групи: (i) «виклик» і «ризик», (ii) «витрати», «майбутнє» і «пом’якшення наслідків» та (iii) «технології» й «зелена енергія». Визначено, що фрейм «спритність» є окремим типом фреймінгу зміни клімату. Дискусія результатів дослідження показує, що фрейми (i) «виклик» і «ризик», (ii) «витрати» і «пом’якшення наслідків» та (iii) «технології» й «зелена енергія» віддзеркалюють літературу, в якій повідомлено про наявність подібних фреймів у британських дискурсах щодо зміни клімату. Однак було встановлено, що фрейми «спритність» та «майбутнє» не можна обговорювати з точки зору їх зв’язку з літературою на тій підставі, що вони, а особливо фрейм «спритність», є новою знахідкою, про яку раніше не згадувалося в попередніх дослідженнях. З огляду на те, що питання безпеки та зміни клімату були в центрі кожного з вищезгаданих фреймів, можна зробити висновок, що британське МО донесло питання зміни клімату широкій громадськості та іншим зацікавленим сторонам у звіті відкритого доступу, який був сформульований так, що він узгоджувався з відповідними фреймами британських урядів, такими як «виклик» і «ризик», «витрати» ті «пом’якшення наслідків» та «технології» й «зелена енергія».

PDF

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Anthony, L. (2022). AntConc Version 4.0.11. Tokyo: Waseda University.
  2. Baylis, J. (2021). British defence policy. In J. Baylis, K. Booth, J. Garnett, & P. Williams (Eds.) Contemporary Strategy (pp. 265–286). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003104339. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003104339-16
  3. Boas, I. (2015). Climate Migration and Security. Securitization as a Strategy in Climate Change Politics. New York : Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315749228
  4. Boas, I., & Rothe, D. (2016). From conflict to resilience? Explaining recent changes in climate security discourse and practice. Environmental Politics, 25, 613–632. DOI: https://doi.org/10.1080/09644016.2016.1160479
  5. Bowles, D. C., Butler, C. D., & Morisetti, N. (2015). Climate change, conflict and health. Journal of the Royal Society of Medicine, 108(10), 390–395. https://doi.org/10.1177/0141076815603234. DOI: https://doi.org/10.1177/0141076815603234
  6. Buzan, B., Wæver, O., & De Wilde, J. (1998). Security: A New Framework for Analysis. London: Lynne Rienner Publishers. DOI: https://doi.org/10.1515/9781685853808
  7. Calman, K. C. (2004). Evolutionary ethics: can values change. Journal of Medical Ethics, 30(4), 366–370. https://doi.org/10.1136/jme.2002.003582. DOI: https://doi.org/10.1136/jme.2002.003582
  8. Chmutina, K., Fussey, P., Dainty, A., & Bosher, L. (2018). Implications of transforming climate change risks into security risks. Disaster Prevention and Management: An International Journal, 27(5), 460–477. https://doi.org/10.1108/DPM-04-2018-0121. DOI: https://doi.org/10.1108/DPM-04-2018-0121
  9. Entman, R. M. (1993). Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 43(4), 51–58. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1993.tb01304.x
  10. Entman, R. M. (2007). Framing bias: Media in the distribution of power. Journal of Communication, 57(1), 163–173. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2006.00336.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2006.00336.x
  11. Fløttum, K., & Dahl, T. (2012). Different contexts, different “stories”? A linguistic comparison of two development reports on climate change. Language & Communication, 32(1), 14–23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.langcom.2011.11.002
  12. Fløttum, K., & Gjerstad, Ø. (2013). Arguing for climate policy through the linguistic construction of Narratives and voices: the case of the South-African green paper “National Climate Change Response”. Climatic Change, 118, 417–430. DOI: https://doi.org/10.1007/s10584-012-0654-7
  13. Fløttum, K., Gjesdal, A. M., Gjerstad, Ø., Koteyko, N., & Salway, A. (2014). Representations of the future in English language blogs on climate change. Global Environmental Change, 29, 213–222. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2014.10.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2014.10.005
  14. Gillings, M., & Dayrell, C. (2024). Climate change in the UK press: Examining discourse fluctuation over time. Applied Linguistics, 45(1), 111–133. https://doi.org/10.1093/applin/amad007. DOI: https://doi.org/10.1093/applin/amad007
  15. Harrington, C. (2023). Climate change as a “Threat multiplier”: the construction of climate security by the United Kingdom 2007–2020. In J. N. Hardt, C. Harrington, F. von Lucke, A. Estève, N. P. Simpson (Eds.) Climate Security in the Anthropocene: Exploring the Approaches of United Nations Security Council Member-States (pp. 297–318). Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-26014-8_14
  16. Job, S. (2009). The Rise of a Global God-Image? Spiritual internationalists, the international left and the idea of human progress. Third World Quarterly, 30(1), 205–225. https://doi.org/10.1080/01436590802622623. DOI: https://doi.org/10.1080/01436590802622623
  17. Kapranov, O. (2016a). The framing of Serbia’s EU accession by the British Foreign Office on Twitter. Tekst i Dyskurs — Text und Diskurs, 9(9), 67–80.
  18. Kapranov, O. (2016b). Corpus analysis of discourse markers in corporate reports involving climate change. EPiC Series in Language and Linguistics, 1, 216–227. DOI: https://doi.org/10.29007/qxsg
  19. Kapranov, O. (2016c). Conceptual metaphors in British Foreign secretary’s Twitter discourse involving Ukraine. Respectus Philologicus, 29(34), 75–86. https://doi.org/10.15388/RESPECTUS.2016.29.34.08 DOI: https://doi.org/10.15388/RESPECTUS.2016.29.34.08
  20. Kapranov, O. (2017a). British Petroleum’s corporate discourse involving climate change before and after the Deepwater Horizon oil spill: A cognitive linguistic account. Selected Papers on Theoretical and Applied Linguistics, 22, 211–223.
  21. Kapranov, O. (2017b). Conceptual metaphors associated with climate change in corporate reports in the fossil fuels market: Two perspectives from the United States and Australia. In The Role of Language in the Climate Change Debate (pp. 90–109). London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315456935-6
  22. Kapranov, O. (2017c). The framing of climate-change discourse by Shell and the framing of Shell’s climate change-related activities by the Economist and the Financial Times. Bergen Language and Linguistics Studies, 7, 55–69. https://doi.org/10.15845/bells.v7i0.1088. DOI: https://doi.org/10.15845/bells.v7i0.1088
  23. Kapranov, O. (2018a). Shell’s image of climate change and its representations in the British financial press. In G. E. Garzone & W. Giordano (eds.) Discourse, Communication and the Enterprise: Where Business Meets Language (pp. 392–409). Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholar Publishing.
  24. Kapranov, O. (2018b). Conceptual metaphors associated with climate change in the UK political discourse. In R. Augustyn, & A. Mierzwińska-Hajnos (eds.) New Insights into the Language and Cognition Interface (pp. 51–66). Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
  25. Kapranov, O. (2022). The syntax of climate change: Syntactic means in the construction of Greta Thunberg’s community identity on Facebook. Studia Universitatis Babes-Bolyai-Philologia, 67(4), 15–33. DOI: https://doi.org/10.24193/subbphilo.2022.4.01
  26. Kapranov, O. (2024a). Between a burden and green technology: Rishi Sunak’s framing of climate change discourse on Facebook and X (Twitter). Information & Media, 99, 85–105. https://doi.org/10.15388/Im.2024.99.5 DOI: https://doi.org/10.15388/Im.2024.99.5
  27. Kapranov, O. (2024b). An ecolinguistic approach to the framing of King Charles III’s climate change-related activities by the leading American and British media. Philologia, 22(1), 53–73. https://doi.org/10.18485/philologia.2024.22.22.3. DOI: https://doi.org/10.18485/philologia.2024.22.22.3
  28. Kumar, S., Chatterjee, U., David Raj, A., & Sooryamol, K. R. (2024). Global warming and climate crisis/extreme events. In U. Chatterjee, R. Shaw, S. Kumar, A. D. Raj, & S. Das (Eds.) Climate Crisis: Adaptive Approaches and Sustainability (pp. 3–18). Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-44397-8_1
  29. Matthews, J. (2017). Maintaining a politicised climate of opinion? Examining how political framing and journalistic logic combine to shape speaking opportunities in UK elite newspaper reporting of climate change. Public Understanding of Science, 26(4), 467–480. DOI: https://doi.org/10.1177/0963662515599909
  30. Nicholls, R. J., & Kebede, A. S. (2012). Indirect impacts of coastal climate change and sea-level rise: the UK example. Climate Policy, 12(01), 28–52. DOI: https://doi.org/10.1080/14693062.2012.728792
  31. Nisbett, N., Spaiser, V., Leston-Bandeira, C., & Valdenegro, D. (2024). Climate action or delay: the dynamics of competing narratives in the UK political sphere and the influence of climate protest. Climate Policy, (0), 1–14. https://doi.org/10.1080/14693062.2024.2398169. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.4714508
  32. Otto, F. (2020). Angry Weather: Heat Waves, Floods, Storms, and the New Science of Climate Change. Vancouver: Greystone Books.
  33. Peters, K. (2018). Disasters, climate change, and securitisation: the United Nations Security Council and the United Kingdom's security policy. Disasters, 42, 196–214. https://doi.org/10.1111/disa.12307. DOI: https://doi.org/10.1111/disa.12307
  34. Ponton, D. M., & Raimo, A. (2024). Framing environmental discourse. Greta Thunberg, metaphors, blah blah blah!. Cogent Arts & Humanities, 11(1), 1–15. https://doi.org/10.1080/23311983.2024.2339577. DOI: https://doi.org/10.1080/23311983.2024.2339577
  35. Russill, C., & Nyssa, Z. (2009). The tipping point trend in climate change communication. Global Environmental Change, 19(3), 336–344. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2009.04.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2009.04.001
  36. Scheufele, D. A. (1999). Framing as a theory of media effects. Journal of Communication, 49(1), 103–122. DOI: https://doi.org/10.1093/joc/49.1.103
  37. Thomas, M. (2023). Climate change and military forces. In M. J. Trombetta (ed.) Handbook on Climate Change and International Security (pp. 219–237). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. DOI: https://doi.org/10.4337/9781789906448.00022
  38. Warner, J., & Boas, I. (2019). Securitization of climate change: How invoking global dangers for instrumental ends can backfire. Environment and Planning: Politics and Space, 37(8), 1471–1488. DOI: https://doi.org/10.1177/2399654419834018

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.