№ 39 (2024)
Лінгвістика тексту. Стилістичні та контекстуальні вияви лексичних і граматичних одиниць

Дискурсивні маркери в корпоративних звітах про зміну клімату Банку Англії: кількісний аналіз

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-05
Олександр Капранов
Біографія

Опубліковано 2025-01-23

Ключові слова

  • корпоративний дискурс, дискурс про зміну клімату, комп’ютерне дослідження, дискурсивні маркери

Як цитувати

Дискурсивні маркери в корпоративних звітах про зміну клімату Банку Англії: кількісний аналіз. (2025). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 39, 51-63. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-05

Анотація

Зміна клімату є однією з фундаментальних проблем, з якою стикається людство і яку потрібно розв’язувати (Gjerstad & Fløttum, 2021; Kapranov, 2022). Одним із шляхів подолання негативних наслідків кліматичних змін є інформування громадськості та інших зацікавлених сторін про заходи щодо їх пом’якшення. Варто зазначити, що фінансові установи, зокрема Банк Англії, який уважають провідною фінансовою установою в усьому світі, систематично ознайомлюють суспільство із заходами, які вони вживають для пом’якшення та/або покращення кліматичних змін. Однак важливо з’ясувати, що саме фінансові установи роблять для пом’якшення поточної кліматичної кризи та в який спосіб вони забезпечують поінформованість громадськості щодо власної діяльності, спрямованої на розв’язання проблем, зумовлених зміною клімату. З огляду на це метою статті є ідентифікація та кількісна оцінка найпоширеніших дискурсивних маркерів (ДМ) у корпоративних звітах щодо зміни клімату, опублікованих Банком Англії. У дослідженні застосовано кількісну методологію частотного аналізу за допомогою комп’ютерної програми AntConc (Anthony, 2022). Зокрема, оброблено частоту ДМ у корпусі звітів Банку Англії про зміну клімату, опублікованих з 2020 до 2024 року. Крім того, дані, зібрані AntConc (Anthony, 2022), опрацьовано в статистичному пакеті для соціальних наук SPSS версії 20.0 (IMB, 2011), щоб обчислити середні значення та стандартні відхилення ДМ. Результати кількісного аналізу засвідчують, що найпоширенішими ДМ у корпусі є and, as і such. Результати інтерпретовано крізь призму підходу до ДМ, сформульованого Фрейзером (Fraser, 2015), який розглядає три типи ДМ: (I) контрастивний, (II) імплікативний та (III) детальний. Відповідно до класифікації Фрейзера (Fraser, 2015) результати дослідження вказують на те, що типи детальних й імплікативних ДМ трапляються в аналізованому корпусі часто, тоді як контрастивні ДМ – спорадично. Ці висновки тлумачаться в дослідженні як прагматична стратегія Банку Англії, що полягає в роз’ясненні, коментуванні та конкретизації контенту, пов’язаного зі зміною клімату, а також у наданні непрямої інформації про це, часто не покликаючись на контрастивні дискурсивні засоби, такі як контрастивні ДМ (наприклад, but). Новизна дослідження полягає у вивченні феномену частоти DM у звітах про зміну клімату Банком Англії. Актуальність дослідження зумовлена потребою аналізу численних викликів, із якими стикається соціум, а отже й корпорації (Kapranov, 2022, 2023) через кліматичні зміни, а також реакції Банку Англії, що виявляється лінгвістично та дискурсивно, до того ж із використанням ДМ. Це слугує прикладом того, як провідні фінансові установи можуть боротися зі зміною клімату. Отож результати цього дослідження можуть слугувати орієнтиром для подальших досліджень найкращих практик комунікації щодо зміни клімату англомовними корпоративними та фінансовими суб’єктами.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Alexander, R. (2010). Framing Discourse on the Environment: A Critical Discourse Approach. New York: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203890615
  2. Anthony, L. (2022). AntConc Version 4.0.11. Tokyo: Waseda University.
  3. Aversa, D. (2023). Climate change and climate-related financial disclosures in the banking sector. Risk Governance and Control: Financial Markets & Institutions, 13(1), 70-94. https://doi.org/10.22495/rgcv13i1p6. DOI: https://doi.org/10.22495/rgcv13i1p6
  4. Bailey, D. (2024). ‘Building back better’ or sustaining the unsustainable? The climate impacts of Bank of England QE in the Covid-19 pandemic. British Politics, 19(1), 134-153. DOI: https://doi.org/10.1057/s41293-022-00223-w
  5. Bazzanella, C., & Miecznikowski, J. (2009). Central/peripheral functions of allora and ‘overall pragmatic configuration’: a diachronic perspective. In M.-Br. Mosegaard Hansen & J. Visconti (eds.) Current Trends in Diachronic Semantics and Pragmatics (pp. 107-121). Bingley: Emerald. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004253216_007
  6. Bhatia, V. K. (2008). Towards critical genre analysis. In V. Bhatia, J. Flowerdew, & R. H. Jones (eds.) Advances in Discourse Studies (pp. 176-187). London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203892299
  7. Bhatia, V. K. (2023). Critical genre analysis of professional discourse. In M. Handford & J. P. Gee (eds.) The Routledge Handbook of Discourse Analysis (pp. 358-372). London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003035244-29
  8. Breeze, R. (2015). Corporate Discourse. London: Bloomsbury.
  9. Breeze, R. (2018). Researching evaluative discourse in Annual Reports using semantic tagging. Ibérica, (35), 41-66.
  10. Bruce, I. (2014). Enacting criticality in corporate disclosure communication: The genre of the fund manager commentary. International Journal of Business Communication, 51(4), 315-336. https://doi.org/10.1177/2329488414525441. DOI: https://doi.org/10.1177/2329488414525441
  11. Camiciottoli, B. C. (2010). Discourse connectives in genres of financial disclosure: Earnings presentations vs. earnings releases. Journal of Pragmatics, 42(3), 650-663. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2009.07.007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2009.07.007
  12. Camiciottoli, B. (2013). Rhetoric in Financial Discourse: A Linguistic Analysis of ICT-Mediated Disclosure Genres. Amsterdam: Rodopi. DOI: https://doi.org/10.1163/9789401210102_003
  13. Cormier, D., Ledoux, M. J., & Magnan, M. (2009). The use of Web sites as a disclosure platform for corporate performance. International Journal of Accounting Information Systems, 10(1), 1-24. https://doi.org/10.1016/j.accinf.2008.04.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.accinf.2008.04.002
  14. Di Ferrante, L. (2021). Transitioning between small talk and work talk through discourse markers: Evidence from a workplace spoken corpus. Brno Studies in English, 47(2), 7-30. https://doi.org/10.5817/BSE2021-2-2. DOI: https://doi.org/10.5817/BSE2021-2-2
  15. Fox Tree, J. E. (2015). Discourse markers in writing. Discourse Studies, 17(1), 64-82. https://doi.org/10.1177/1461445614557758. DOI: https://doi.org/10.1177/1461445614557758
  16. Fraser, B. (1999). What are discourse markers? Journal of Pragmatics, 31, 931-952. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(98)00101-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-2166(98)00101-5
  17. Fraser, B. (2015). The combining of discourse markers – A beginning. Journal of Pragmatics, 86, 48-53. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2015.06.007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2015.06.007
  18. Fuoli, M. (2018). Building a trustworthy corporate identity: A corpus-based analysis of stance in annual and corporate social responsibility reports. Applied Linguistics, 39(6), 846-885. https://doi.org/10.1093/applin/amw058. DOI: https://doi.org/10.1093/applin/amw058
  19. Furkó, B.P. (2013). The functional spectrum of pragmatic markers in political news interviews and celebrity interviews. Topics in Linguistics, 11, 13-21.
  20. Garzone, G. (2020). Sharing Professional Knowledge on Web 2.0 and Beyond: Discourse and Genre. Mialno: Edizioni Universitarie.
  21. Gjerstad, Ø., & Fløttum, K. (2021). Climate change lifestyle narratives among Norwegian citizens: A linguistic analysis of survey discourse. European Policy Analysis, 7, 386-404. https://doi.org/10.1002/epa2.1122. DOI: https://doi.org/10.1002/epa2.1122
  22. Hope, W. (2024). The Anthropocene, Global Capitalism and Global Futures: Times Out of Joint. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-63600-4. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-63600-4
  23. Hussain, S. S., Ali, A. M., Kasim, Z. M., & Jalaluddin, I. (2020). A review on the rhetorical structure and linguistic features of corporate annual reports. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 10(9), 236-256. https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v10-i9/7591 DOI: https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v10-i9/7591
  24. Hyland, K. (1998a). Exploring corporate rhetoric: Metadiscourse in the CEO’s letter. The Journal of Business Communication, 35(2), 224-244. https://doi.org/10.1177/002194369803500203. DOI: https://doi.org/10.1177/002194369803500203
  25. Hyland, K. (1998b). Persuasion and context: The pragmatics of academic metadiscourse. Journal of Pragmatics, 30(4), 437-455. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(98)00009-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-2166(98)00009-5
  26. IBM. (2011). IBM SPSS Statistics for Windows, version 20.0. New York: IBM Corp.
  27. Jackson, J. & Bailey, D. (2024). “Facilitating the transition to net zero” and institutional change in the Bank of England: Perceptions of the environmental mandate and its policy implications within the British state. The British Journal of Politics and International Relations, 26(2), 343-360. https://doi.org/10.1177/13691481231189382. DOI: https://doi.org/10.1177/13691481231189382
  28. Jaworska, S. (2020). Corporate discourse. In A. De Fina & A. Georgakopoulou-Nunes (eds.) Handbook of Discourse Studies (pp. 666–686). Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108348195.031
  29. Kapranov, O. (2015a). Conceptual metaphors in Ukrainian prime ministers’ discourse involving renewables. Topics in Linguistics, 16(1), 4-16. https://doi.org/10.2478/topling-2015-0007. DOI: https://doi.org/10.2478/topling-2015-0007
  30. Kapranov, O. (2015b). Do international corporations speak in one voice on the issue of global climate change: The case of British Petroleum and The Royal Dutch Shell Group. In C. Can, A. Kilimci, & K. Papaja (eds.) Social Sciences and Humanities: A Global Perspective (pp. 306-322). Ankara: Detay Yayıncılık.
  31. Kapranov, O. (2016). Corpus analysis of discourse markers in corporate reports involving climate change. EPiC Series in Language and Linguistics, 1, 216-227. DOI: https://doi.org/10.29007/qxsg
  32. Kapranov, O. (2017). The framing of climate change discourse by Shell and the framing of Shell’s climate change related activities by the Economist and the Financial Times. Bergen Language and Linguistics Studies, 7, 55-69. https://doi.org/ 10.15845/bells.v7i0.1088. DOI: https://doi.org/10.15845/bells.v7i0.1088
  33. Kapranov, O. (2018a). Conceptual metaphors associated with climate change. In R. Augustyn & A. Mierzwinska-Hajnos (eds.) New Insights into the Language and Cognition Interface (pp. 51-66). Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
  34. Kapranov, O. (2018b). Shell’s image of climate change and its representations in the British financial press. In G. E. Garzone & W. Giordano (eds.) Discourse, Communication and the Enterprise: Where Business Meets Language (pp. 392-409). Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
  35. Kapranov, O. (2019). Discourse markers in writing on Facebook by early balanced English/Italian bilinguals. Brno Studies in English, 45(2), 77-100. https://doi.org/10.5817/BSE2019-2-4. DOI: https://doi.org/10.5817/BSE2019-2-4
  36. Kapranov, O. (2022). The syntax of climate change: Syntactic means in the construction of Greta Thunberg’s community identity on Facebook. Studia UBB Philologia, 67(4), 15-33. https://doi.org/10.24193/subbphilo.2022.4.01. DOI: https://doi.org/10.24193/subbphilo.2022.4.01
  37. Kapranov, O. (2023). Throwing soup at Van Gogh: The framing of art in climate change activism by British mass media. Discourses on Culture, 19(1), 175-200. https://doi.org/10.2478/doc-2023-0008. DOI: https://doi.org/10.2478/doc-2023-0008
  38. Karl, T. R., & Trenberth, K. E. (2003). Modern global climate change. Science, 302(5651), 1719-1723. https://doi.org/10.1126/science.1090228. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1090228
  39. Liu, S., & Zhang, J. (2021). Using metadiscourse to enhance persuasiveness in corporate press releases: a corpus-based study. SAGE Open, 11(3), 1-11. https://doi.org/10.1177/21582440211032165. DOI: https://doi.org/10.1177/21582440211032165
  40. Nowiski, N. (2018). Rising above the storm: Climate risk disclosure and its current and future relevance to the energy sector. Energy LJ, 39, 1-46.
  41. O’Brien, K. (2012). Global environmental change II: From adaptation to deliberate transformation. Progress in Human Geography, 36(5), 667-676. https://doi.org/10.1177/0309132511425767. DOI: https://doi.org/10.1177/0309132511425767
  42. Povolná, R. (2012). Causal and contrastive discourse markers in novice academic writing. Brno Studies in English, 38(2), 131-148. https://doi.org/10.5817/BSE2012-2-8. DOI: https://doi.org/10.5817/BSE2012-2-8
  43. Qian, Y. (2020). A critical genre analysis of MD&A discourse in corporate annual reports. Discourse & Communication, 14(4), 424-437. https://doi.org/10.1177/1750481320910525. DOI: https://doi.org/10.1177/1750481320910525
  44. Rajandran, K. (2019). Multimodal CSR disclosure in Malaysian corporate websites. Pertanika Journal of Socail Sciences & Humanities, 27(2), 787-801.
  45. Ruiz-Garrido, M. F., Fortanet-Gómez, I., & Palmer-Silveira, J.C. (2011). Introducing British and Spanish companies to investors. In J. Artiz & R. C. Walker (eds.) Discourse Perspectives on Organizational Communication (pp. 159-178). Madison: Fairleigh Dickinson University Press.
  46. Schiffrin, D. (1987). Discourse Markers. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511611841
  47. Schiffrin, D. (2005). Discourse markers: Language, meaning, and context. In D. Schiffrin, D. Tannen, & H. E. Hamilton (eds.), The Handbook of Discourse Analysis (pp. 54-75). Malden/Oxford: Blackwell. DOI: https://doi.org/10.1002/9780470753460.ch4
  48. Shil, N. C., & Chowdhury, A. (2018). Is sustainability reporting in public sector a fashion or legitimation? An isomorphic interpretation. The Cost and Management, 46(2), 14-26.
  49. Swales, J. M. (2004). Research Genres: Explorations and Applications. Cambridge: Cambridge: University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139524827
  50. The Bank of England. (2022). The Bank of England’s Climate-Related Financial Disclosure 2023. Available at https://www.bankofengland.co.uk/prudential-regulation/publication/2022/june/the-bank-of-englands-climate-related-financial-disclosure-2022. Accessed 01.11.2024.
  51. The Bank of England. (2023). The Bank of England’s Climate-Related Financial Disclosure 2023. Available at https://www.bankofengland.co.uk/climate-change/the-bank-of-englands-climate-related-financial-disclosure-2023. Accessed 01.11.2024.
  52. The Bank of England. (2024). The Bank of England’s Climate-Related Financial Disclosure 2024. Available at https://www.bankofengland.co.uk/climate-change/the-bank-of-englands-climate-related-financial-disclosure-2024. Accessed 01.11.2024.
  53. Thuiller, W. (2007). Climate change and the ecologist. Nature, 448(7153), 550-552. https://doi.org/10.1038/448550a DOI: https://doi.org/10.1038/448550a
  54. Vestrelli, R., Colladon, A. F., & Pisello, A. L. (2024). When attention to climate change matters: The impact of climate risk disclosure on firm market value. Energy Policy, 185, 113938. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2023.113938 DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2023.113938
  55. Williams, C. (2008). Toward a taxonomy of corporate reporting strategies. Journal of Business Communication, 45(3), 232-264. https://doi.org/10.1177/0021943608317520 DOI: https://doi.org/10.1177/0021943608317520
  56. Yeung, L. (2007). In search of commonalities: Some linguistic and rhetorical features of business reports as a genre. English for Specific Purposes, 26(2), 156-179. https://doi.org/10.1016/j.esp.2006.06.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.esp.2006.06.004