Розвиток міжкультурної компетентності в процесі доперекладацького аналізу українських туристичних путівників англійською мовою

Анотація

Статтю присвячено дослідженню стратегічних підходів до розвитку навичок культурологічного перекладу та міжкультурної компетентності студентів під час доперекладацького аналізу текстів українських туристичних путівників англійською мовою. Попри те що питання міжкультурної компетентності активно вивчають, воно все ще потребує уточнення та модифікації через нові виклики, що виникають у сучасному глобалізованому перекладацькому ландшафті та вимагають культурних посередників, які могли б забезпечити ефективну комунікацію між різними етнічними групами та різними культурними світоглядами. Мета дослідження – з’ясувати, як доперекладацький аналіз може сприяти підвищенню культурної обізнаності студентів, заохочувати їх розпізнавати різноманітні способи передачі схожих ситуацій у різних культурах. Ключовим завданням цього процедурного етапу є поглибити розуміння студентами нових комунікативних моделей. Підхід, застосований у дослідженні, покликаний заохотити їх брати участь у дискусіях та висловлювати свої думки щодо стратегій культурного перекладу. У статті запропоновано автентичні перекладацькі завдання, що передбачають групову співпрацю й прийняття нестандартних ризикованих рішень. Зокрема, визначено такі види доперекладацької діяльності, як аналіз відмінностей у стилях комунікації рекламних текстів у вихідній та цільовій культурах, адаптація культурних референцій для кращого сприйняття та збалансування представлення обох культур у кінцевому результаті перекладу. Ці вправи залучають студентів до стратегічного планування перекладу з урахуванням мети путівника та очікування цільової аудиторії. Крім того, вони допомагають підтримувати культурну обізнаність і чутливість, удосконалювати навички орієнтування у викликах міжкультурної комунікації. Результати дослідження засвідчують, що доперекладацький аналіз слугує дієвим інструментом розвитку навичок культурологічного перекладу, а отже й формування міжкультурної компетентності студентів. У висновках статті відзначено ефективність навчання, заснованого на дискусіях, у розширенні можливостей студентів приймати перекладацькі рішення щодо культурних елементів та важливість студентоцентрованого підходу в сучасній перекладацькій освіті.