Keywords
How to Cite
Abstract
The article aims to study Soviet commemorative practices as instruments for disseminating the image of the Russian people on the annexed Ukrainian territories from 1939 to 1953. The research methodology combines interdisciplinary and specialized historical methods, including critical discourse analysis, narrative analysis, historical-comparative, historical-typological, and historical-systemic methods. Scientific novelty. For the first time, based on the analysis of official narratives, celebrative rituals, and memorial practices, the process of constructing the image of the Russian people by Soviet memory policy and the peculiarities of its dissemination in various territories annexed during World War II were traced. Conclusions. Ukrainian Soviet commemorative discourse represented the Russian people as the leading force in the «liberation» and «reunification» of Ukrainian lands, demonstrated Russian people’s care for the newly annexed territories, and emphasized the historical and cultural influence of the «elder brother» on the development of the Ukrainian people. The propaganda of this symbolic image actively began after the annexation of Transcarpathian Ukraine, and in the post-war years, the authorities cemented it in the collective consciousness through various commemorative practices. Voicing gratitude to the Russian people became a mandatory ritual during the celebrations of republican jubilees and anniversaries of the Ukrainian lands’ «liberation» and «reunification». Holding large-scale celebrations for the 800th anniversary of Moscow and the jubilees of Pushkin and Suvorov had different goals for the annexed territories. These commemorative ceremonies formed a positive image of the Russian people and emphasized the longevity of historical and cultural ties with the locals in Western Ukrainian regions. In contrast, they strengthened the Russocentric model of the official memory in the Izmail region.
References
Brandenberger, D. (2002). National Bolshevism: Stalinist Mass Culture and the Formation of Modem Russian National Identity, 1931–1956. Cambridge and London: Harvard University Press, 378 p.
Drozdov, V. (2022). Soviet Politics of Memory in Southern Bessarabia and Northern Bukovyna: Representation of the Past and Mythmaking during World War II. PLURAL. History, Culture, Society, 10(2), 85–102. https://doi.org/10.37710/PLURAL.V10I2_4
Frunchak, S. (2010). Commemorating the Future in Post-War Chernivtsi. East European Politics and Societies, 24(3), 435–463. https://doi.org/10.1177/0888325410364673
Gillis, J. R. (1994). Memory and Identity: The History of a Relationship. In J. R. Gillis (Ed.), Commemorations: the Politics of National Identity (pp. 3–24). Princeton: Princeton University Press, 290 p.
Petrone, K. (2000). Life Has Become More Joyous, Comrades: Celebrations in the Time of Stalin. Bloomington: Indiana University Press, 266 p.
Starodubets, G., & Popp, R. (2020). The Policy of Sovietization of the Western Regions of Ukraine in 1944–1953 through the Propagandist Symbols and Rituals. Studia Historica Nitriensia, 24(2), 412–427. https://doi.org/10.17846/SHN.2020.24.2.412-426
Ассман, Я. (2004). Культурная память: Письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности (М. М. Сокольская (пер. с нем.)). Москва: Языки славянской культуры, 368 с.
Бельский, С. (1949). Выставки, вечера, мемориальные доски.Придунайская правда,3 червня, 3.
Борзановский, М. (1949). Здесь был Пушкин. Придунайская правда, 15 травня, 3.
Бєляєв, В. (1949). Імені Пушкіна. Вільна Україна, 4 червня, 4.
Білоштан, Я. (1949). Пушкін і Франко. Вільна Україна, 28 травня, 2.
Буков, К., Горинов, М., & Пономарев, А. (Сост.) (1995). Москва военная. 1941–1945: Мемуары и архивные документы. Москва: Мосгорархив, 744 с.
В обласній ювілейній комісії (1949). Вільна Україна, 28 травня, 2.
Ваврик, В. (1947). Наша рідна Москва. Вільна Україна, 6 вересня, 7.
Гриневич, В. А., Даниленко, В. М., Кульчицький, С. В., Лисенко, О. Є. (2004). Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси: в 3 х т. (Т. 2: Радянський проект для України (В. М. Литвин, І. М. Дзюба, Я. Д. Ісаєвич, О. С. Онищенко, В. А. Смолій, С. В. Кульчицький (ред.). Київ: Наукова думка. 531 с.
ДАЛО – Державний архів Львівської області.
ДАОО – Державний архів Одеської області.
ДАЧО – Державний архів Чернівецької області.
До 800-річчя Москви (1947). Вільна Україна, 6 вересня, 8.
Дроздов, В. (2022). Радянський офіційний святковий дискурс і комеморативні практики на приєднаних українських територіях (на прикладі святкування десятиріччя «возз’єднання українського народу»). Zaporizhzhia Historical Review, 6(58), 242–253. 10.26661/zhv-2022-6-58-24
Єкельчик, С. (2008). Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві (М. Климчук, Х. Чушак (пер. з англ.)). Київ: Критика, 303 с.
Єкельчик, С. (2018). Повсякденний сталінізм. Київ та кияни після Великої війни (Я. Стріха (пер. з англ.)). Київ: Laurus, 306 с.
Киридон, А. (2020). Потенціал комеморативних практик у конструюванні національної ідентичності: концептуалізація проблеми. Історична пам’ять, 42, 7–19.
Коннертон, П. (2004). Як суспільства пам’ятають (С. Шліпченко (пер. з англ.)). Київ: Ніка-Центр, 184 с.
КУІА – Комунальна установа «Ізмаїльський архів».
Леньо, П. (2021). Меморіалізація «визволителів» у період превентивної радянізації Закарпаття (1944–1946 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 2(45), 142–150. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(45).2021.247558
Мартін, Т. (2013). Імперія національного вирівнювання: Нації та націоналізм у Радянському Союзі (1923–1939) (С. Вакуленко (пер. з англ.)). Київ: Критика, 640 с.
Митинг в городе славы Русского оружия (1950). Придунайская правда, 20 травня, 2.
Міщанин, В. (2015). «Всенародні» свята Народної Ради Закарпатської України (1944–1945 рр.) як елемент радянізації Закарпаття. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Історичні науки, 8, 122–129.
Одуха, А. (1949). Виставка творів О. С. Пушкіна. Вільна Україна, 4 червня, 4. Панчук, Е. (1949). Виставка фотодокументів. Радянська Буковина, 5 червня, 1.
Панчук, М. І., Гошуляк, І. Л., Діброва, С. С., Зінченко, Ю. І. та ін. (Упоряд.) (1994). Національні відносини в Україні у ХХ ст.: збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка, 557 с.
Передова стаття (1945). Торжественное заседание, посвященное годовщине освобождения Советской Украины. Правда Украины, 14 жовтня, 1.
Петровський, М. (1944). Возз’єднання українського народу в єдиній Українській радянській державі. Київ, Харків: Українське державне видавництво, 28 с.
Петровський, М. (1944). Закарпатська Україна (історична довідка). Радянська Україна, 22 грудня, 3.
Промова М. С. Хрущова (1948). Вільна Україна, 25 січня, 3–4.
Пушкинские дни на Измаильщине (1949). Придунайская правда, 7 червня, 1.
РАТАУ (1949). В Республиканском юбилейном комитете по ознаменованию 150-летия со дня рождения А. С. Пушкина. Придунайская правда, 28 травня, 3.
Романченко, І. (1949). Пушкін і Шевченко. Вільна Україна, 5 червня, 3.
Савка, Я. (1947) Фотографії. Вільна Україна, 9 вересня, 1.
Токаренко, Я. (Упоряд.) (1945). Про Закарпатську Україну (Збірник матеріалів). Київ: Українське державне видавництво, 48 с.
Торжество освобожденного народа (1945). Придунайская правда, 29 августа, 3.
Трудящим міста Москви в день 800-річчя столиці від трудящих Львівщини (1947). Вільна Україна, 7 вересня, 2.
ЦДАВОУ – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Шпорлюк, Р. (2000). Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ: Дух і Літера. http://litopys.org.ua/sporl/sh03.htm
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2023 Віктор Дроздов