Keywords
How to Cite
Abstract
The purpose of the article is an attempt to conduct a comparative analysis of the morphological features of Homo habilis and Homo erectus, their local variations, to study the essence of the «Neanderthal problem» and to study the problem of continuity between Homo neanderthalensis and Homo sapiens sapiens. The research methodology is based on the use of general scientific principles: scientific objectivity, historicism, a systematic approach in the analysis of historical processes considered in this article. Such special historical methods as descriptive, problem-chronological, historical-systemic, comparative-historical have proven to be effective. The scientific novelty of the research is determined by the fact that using the achievements of foreign and domestic scientists and the assets of paleoanthropology and genetics, the authors offer their own perspective on the evolution of humanity. Conclusions. Africa turned out to be a key place in the evolutionary process of human beings, because the most evidence of the existence of ancient forms of Homo and their possible ancestors was discovered there. Australopithecus, representatives of anthropoids, were still close to primates because of their brain structure but at the same time the diversity of Australopithecus was large and included quite advanced individuals. Homo habilis became the first human beings who were able to make tools and this fact indicates their ability to use the improved hand effectively. Homo erectus and all their local variants-offshoots on other continents are the undoubted representatives of the genus Homo. The brain of these species has a greater intellectual similarity to the modern human beings than the brain of Homo habilis despite the preservation of features of primates in their morphology. Neanderthals became the first human beings exclusively European species in the context of their geographical distribution on Earth. The linear model of evolution «Homo Neanderthalensis – Homo Sapiens sapiens» was disproved because of the application of modern paleogenetic methods and many reasons for the mass extinction of their population were named in the last two decades.
References
Berger, L. R., Hawks, J., de Ruiter D. J., Churchill S. E., Schmid, P., Delezene, L. K., Kivell, T. L., Garvin H. M. & Williams, S. A. (2015). Homo naledi, a new species of the genus Homo from the Dinaledi Chamber, South Africa. eLif, 10. https://doi.org/10.7554/eLife.09560.003
Finlayson, C. & Carrion, J. S. (2007). Rapid Ecological Turnover and Its Impact on Neanderthal and Other Human Populations. Trends Ecology and Evolution, Vol. 22, Issue 4, 167–222. https://doi.org/10.1016/j.tree.2007.02.001
Green, R. E., J. Krause, S. E. Ptak, A. W. Briggs, M. T. Ronan, J. F. Simons, L. Du, M. Egholm, J. M. Rothberg, M. Paunovic & S. Pääbo. (2006). Analysis of one million base pairs of Neanderthal DNA. Nature, 444 (7117), 330–363. https://doi.org/10.1126/science.aad9416
Hawks, J., Elliott, M., Schmid, P., Churchill, S. E., Darryl J de uiter, Roberts, E. M., Hilbert-Wolf , H., Garvin, H. M. & Williams S. A. (2017). New fossil remains of Homo naledi from the Lesedi Chamber, South Africa. eLif. 9. https://doi.org/10.7554/eLife.24232
Leakey, L. S. B. (1966). Homo habilis, Homo erectus and the Australopithecines. Nature, 209, 1279–1281. https://doi.org/10.1038/2091279a0
Leakey, L. S. B., Tobias, P. V. & Napier, J. R. (1964). A New Species of The Genus Homo From Olduvai Gorge. Nature, 202, 7–9. https://doi.org/10.1038/202007a0
Noonan, J. P, Coop, G., Kudaravalli, S., Smith, D., Krause, J., Alessi, J., Chen, F., Platt, D., Pääbo, S., Pritchard, J. K. & Rubin E. M. (2006). Sequencing and analysis of Neanderthal genomic DNA. Science, Nov 17; 314 (5802):1113–8. https://doi.org/10.1126/science.1131412
Stancampiano, L.M., Sistiaga, A., Uribelarrea del Val, D., Aramendi, J., Baquedano, E., Mabulla, A., Domínguez-Rodrigo, M. & Magill, C. R. (2022). New site at Olduvai Gorge (AGS, Bed I, 1.84 Mya) widens the range of locations where hominins engaged in butchery. Scientific Reports, 12. https://doi.org/10.1038/s41598-022-14031-1
Vernot, B., Tucci, S., Kelso, J., Schraiber, J. G., Wolf, A B., Gittelman, R. M, Dannemann, M., Grote, S. , Mccoy, R. C., Norton, H, . Scheinfeldt, L. B., Merriwether, D. A., Koki, G, Friedlaender, J. S. , Wakefield, J., Pääbo, S. & And Joshua M. Akey. (2016). Excavating Neandertal and Denisovan DNA from the genomes of Melanesian individuals. Science. 17 Mar.Vol 352, Issue 6282, 235-239. https://doi.org/10.1126/science.aad9416
Yirka, B. (2019). Evidence found of Denisovans interbreeding with humans in Southeast Asia more recently than thought. Phys.org., Аpril 2, https://phys.org/news/2019-04-evidence-denisovans-interbreeding-humans-southeast.html
Баженов, О. Л. (2014). Історія первісного суспільства: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету денної форми навчання. Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В, 296 с.
Беззубенко, А. В., & Мірошніченко, С. В. (2017). Історія стародавнього світу. Схід, Греція, Рим: Навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 370 с.
Бергер, Ли & Хокс, Дж. (2020). Почти человек: как открытие Homo naledi изменило нашу историю: перевод с английского А. Черного. Москва: Издательство: Манн, Иванов и Фербер, 320 с.
Білик, В. А. (2016). Історія первісного суспільства. Навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету. Луцьк: ПП Іванюк, 63 с.
Борисова, О. В. (2009). Соціально-історична антропологія: Електронний навчальний посібник. Луганськ, 270 с.
Марков, А & Наймарк, Е. (2021). Эволюция человека. Книга 3: Кости, гены и культура. Москва: АСТ, 624 с.
Ніколіна, І., & Мазур, І. (2023). Теорії антропогенезу та їх еволюція в науковому дискурсі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 43, 54–62. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-43-54-62
Огінова, І. О. (2011). Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі): підручник. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 540 с.
Окладников, А. П. (1940). Неандертальский человек и следы его культуры в Средней Азии. (Предварительные даннные и выводі о раскопках в гроте Тешик-Таш). Советская археология, 5, 5–19.
Ринкон, П. (2017). Загадочные Homo naledi – наши предки или двоюродные пращуры? BBC News, 10 мая. https://www.bbc.com/russian/features-39865500
Роменская (Стригоцкая), Т. А. (2018). К вопросу о происхождении речи. Статья вторая: Homo Habilis и Homo erectus. Вестник музикальной науки, 3 (21), 48–55.
Сегеда, С. (2001). Антропологія: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: «Либідь», 336 с.
Сітнікова, І. (2020). Науковці знайшли у Тибеті ДНК Денисівської людини. Це перша така знахідка за межами Сибіру. https://hromadske.ua/posts/naukovci-znajshli-u-tibeti-reshtki-dnk-denisivskoyi-lyudini-ce-persha-taka-znahidka-za-mezhami-sibiru
Товтин Я. І. (2014). Cучасні наукові дискусії щодо походження неандертальця. Науковий вісник Ужгородського університету (Cерія «Історія»), Вип. 2 (33), 73–76.
Хрисанфова, Е. Н. & Перевозчиков, И. В. (2005). Антропология: учебник. Москва: Изд-во Моск. ун-та: Наука, 400 с.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2023 Інна Ніколіна, Володимир Очеретяний