Abstract
The purpose of the article is to study, on the specific example of the memoirs of Maria Illivna Sosnovska (Tkach), the problem of forced labor of ostarbeiters from Ukraine at the enterprises of the Third Reich during the Second World War. It should be shown the importance of the memories of eastern workers and their relevance for studying the peculiarities of moving to Germany from North-Eastern Ukraine and their living and working conditions. The research methodology involves the use of the reconstruction method to depict the events and circumstances of a certain historical reality based on the testimonies of the participants and scientific modeling. Problem-chronological, logical methods, and the method of historiographical analysis were used. Scientific novelty. A new source is introduced into scientific circulation – the memoirs of Maria Illivna Sosnovska (Tkach). Using them, the author of the study reveals new pages in the history of Ostarbeiters forcibly deported to Germany. Scientific research is based on the materials of the memoirs of Maria Sosnovska, who was forcibly resettled in Germany after the occupation of eastern and central Ukraine in 1942. Conclusions. Based on the memoirs of an ostarbaiter, it was established that the labor exploitation of those forcibly taken to work in the Third Reich was characterized by the following features: strict regulation of the working day; prohibition to leave the workplace for any reason; the diet determined by the labor institution; low, unregulated wage system; absence of vacations and days off; unsatisfactory working conditions; a well-thought-out system of punishments for non-performance and improper performance of labor duties. The specific working and living conditions of the workers depended on which city and which enterprise they ended up in: a manufacturing enterprise with difficult working and living conditions, an agricultural enterprise where workers were better supplied with food; as well as from the attitude of individual German masters and ordinary Germans.
References
Айкель, М. (2005). «Через брак людей». Німецька політика набору робочої сили та примусові депортації робітників із окупованих областей України 1941–1944 рр. Український історичний журнал. 6. 139–160.
Біденко, Н. (2008). Українські остарбайтери. Наукові записки. Серія : історичні науки, 10. 23–28.
Гальчак, С. (2009). Політика німецької окупаційної влади стосовно використання робочої сили із загарбаних східних територій у початковий період війни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 15. 102–109. https://doi.org/2411-2143-2009-15-102-109
Гальчак, С. (2010). На узбіччі суспільства: остарбайтери Поділля у повоєнній Україні. З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ, 1. 269–281.
Гальчак, С. Д. (2004). «Східні робітники» з Поділля у Третьому рейху: депортація, нацистська каторга, опір поневолювачам. Вінниця : Книга-Вега, 343 с.
Гальчак, С. Д. (2012). Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945–2010 рр.): історичні, соціально-побутові та правові аспекти (на матеріалах Волині та Поділля). Вінниця: Балюк І. Б. 511 с.
Гринченко, Г. Г. (2003). Особености реконструкции прошлого в устных свидетельствах бывших остарбайтеров. Сторінки воєнної історії України,(8), 52–59.
Грінченко, Г. (гол. ред.) (2009). «Прошу вас мене не забувати»: усні історії українських остарбайтерів. Xарків: Право, 208 с.
Грінченко, Г. Г. (2004). Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Харків: Видавничий Дім «Райдер», 236 с.
Грінченко, Г. Г. (2010). Між визволенням і визнанням: примусова праця в нацистській Німеччині в політиці пам’яті СРСР і ФРН часів «холодної війни». Харків: НТМТ, 336 с.
Грінченко, Г. Г. (2012). Усна історія примусу до праці: метод, контексти, тексти. Харків: НТМТ, 304 с.
Меляков, А. В. (2002). Масові джерела з історії депортації цивільного населення Харківщини до Німеччини в період 1941–1943 рр.: (дис. канд. іст. наук: 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни). Харків. 205 с.
Мюллер, Н. (1974). Вермахт и оккупация (1941–1944). Москва, 386с.
Пастушенко Т. В. & Першина Т. С. (2010). Остарбайтери. Енциклопедія історії України: Т. 7. Київ: Наукова думка, 728 с. http://www.history.org.ua/?termin=Ostarbajtery_V
Пастушенко, Т. В. (2002). Листи як джерело вивчення проблеми українських остарбайтерів періоду Другої світової війни. Сторінки воєнної історії України, (6), 70–76.
Пилявець, Р. І. (2012) Робітники з України в нацистській Німеччині: питання термінології, правового та соціального статусу. Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в окупованій Європі: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (сс. 88–126). Київ.
Потильчак, О. В. (1998). Трудові ресурси радянських військовополонених та «остарбайтерів» з України у нацистській військовій економіці в роки Другої світової війни. Київ, 1998.
Потильчак, О. В. (2011). Трудові ресурси цивільного населення України і система примусової праці в часи німецької окупації. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси, 2, C. 92–126.
Скрипниченко, Ю. Ф. (2016a). До проблеми примусових робітників в нацистській Німеччині. Військово-історичний меридіан. 3 (13). 56–65.
Скрипниченко, Ю. Ф. (2016b). Повсякденне життя у нацистській Німеччині у спогадах харківських остарбайтерів. Наукові записки Тернопільского національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Історія, 1(1). 125–130.
Скрипниченко, Ю. Ф. (2016c). Примусове вивезення населення окупованої Харківщини до нацистської Німеччини. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Серія «Історія та географія», 53. 79–91.
Скрипниченко, Ю. Ф. (2021). Спогади остарбайтера Сосновської (Ткач) Марії Іллівни. Матеріали зібрані влітку 2021 р. Особистий фонд документів і матеріалів Скрипниченка Ю. Ф. Спр. 6. 6 с.
Чиркова, М. (1999). Листи остарбайтерів як приклад документів особового походження. Архівознавство. Археографія. Джерелознавство, (1), 153–158.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2023 Юрій Скрипниченко