Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою статі є аналіз діяльності національних організацій Харківщини у боротьбі за незалежну Україну як проти СРСР, так і проти Німеччини в роки Другої світової війни та з’ясування їх ролі в запобіганні вивозу українських остарбайтерів до Німеччини. Методологія дослідження базується на використанні методу історіографічного аналізу, історико-системного та проблемно-хронологічного методу, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснена систематизація та аналіз матеріалів, присвячених діяльності націоналістичного руху на Харківщині з метою визначення ролі національних організації в допомозі остарбайтерам. Висновки. Особлива роль у розгортанні націоналістичного руху на Харківщині періоду Другої світової війни належить похідним групам Організації українських націоналістів. Харків’яни відродили діяльність «Просвіти» та організували «Громадський комітет Харкова». Основним їх завданням було відновлення незалежності Української держави та визнання її легітимності радянською та німецькою владою. В Харкові задля досягнення подібної мети представники націоналістичних організації, зокрема харків’яни, намагалися зайняти посади в німецьких органах влади. Серед великої кількості захоплених Німеччиною земель, саме Україна стала джерелом поповнення трудової сили для блага ІІІ рейху. Націоналістичні організації сприяли запобіганню вивезення населення Харківщини на роботи до Німеччини. Особливо слід виділити діяльність в цьому напрямку В. Доленка, М. Горбаня, які намагалися її вирішити через свій вплив на членів «Громадського комітету Харкова» та «Просвіти», що працювали в органах окупаційної німецької влади.
Посилання
Богдашина, О., & Жигло, В. (2006). Архівні джерела з історії окупаційного режиму у Харкові (за матеріалами Фондів державного архіву харківської області). Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики : зб. наук. пр., 13, 260–270.
Бутич, І. Л. (1963). Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. Київ. 486 с.
Вєтров, О. (2011). Похідні групи ОУН та їх роль в організації національно-визвольного руху Черкащини в 40 – 50-х рр. XX ст. Українське слово, 2, 5–18.
Герасимов, І. О. (1994). Книга Пам’яті України. Харківська область. Харків. 542 с.
Герасимов, І. О. (2003). Книга Скорботи України. Харківська область. Харків. 543 с.
Грінченко, Г. Г. (2004). Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Харків.
ДАХО – Державний архів Харківської області.
Добровольський, С. (2009). ОУНівське підпілля Донеччини. Павлоград.
Дражевська, Л., & Соловей, О. (1985). Харків у роки німецької окупації 1941–1943 рр. Нью-Йорк. 30 с.
Дуда, А. & Старик, В. (1995). Буковинський курінь боях за українську державність: 1941–1944. Київ, Чернівці, 272 с.
Іванченко, І. (2003). Діяльність Похідних груп ОУН на Дніпропетровщині в роки Другої світової війни. Севастополь. 130 с.
Іщук, О. & Ніколаєва, Н. (2006). Діяльність молодіжних структур ОУН(б) на території Східних та Центральних областей України у 1944–1954 рр. Український визвольний рух. Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. Львів, 8.
Лавренко, В. Я. (1984). Лозовая: Путеводитель. Харьков. 53 с.
Лисенко, О. Є., Стецкевич, В. В., & Айсфельд, А. (2010). Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття. Історичні нариси. Київ. 734 с.
Маковська, Н. (2006). Архіви окупації. 1941-1944. Київ. 877 с.
Мельник, К., Лащенко, О., & Верига, В. (1985). На зов Києва. Український націоналізм у II Світовій війні. Збірник статей, спогадів і документів. Торонто; Нью-Йорк. 558 с.
Мигаль, Б.К. (1999). Кегичівський район: Зб. архівних документів і матеріалів. Харків. 267 с.
Пагіря, О., & Іванченко, В. (2011). Діяльність ОУН та УПА на території Центрально-східної та Південної України. Київ, Торонто. 1160 с.
Патриляк, І. К. (2004). Військова діяльність ОУН(б) у 1940-1942 роках. Київ. 597 с.
Повідомлення (1942). Повідомлення штандарткомендатури «Про трудову повинність» від 23 березня 1942 р. Нова Україна. 61 (78), 4.
Полікарпенко, Г. (1951). Організація Українських Націоналістів під час Другої світової війни. Канада: На чужині. 164 с.
Потильчак, О. В. (2009). Експлуатація трудових ресурсів України гітлерівською Німеччиною у роки окупації: дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Київ.
Саяний, М. І. (2009). Зміївщина – Слобожанська перлина. Харків. 287 с.
Семенко, Ю. (1975). Пам’яті В. А. Доленка. Мюнхен. 416 с.
Сергійчук, В. (1996). ОУН УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. Київ. 496 с.
Скоробогатов, А. В. (2003). Розбудова німецьких органів влади на початку окупації Харкова. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Історія України, 6, 154–160.
Скоробогатов, А. В. (1999). ОУН у Харкові за часів окупації (1941–1943 рр.). Український історичний журнал, 6, 81–89.
Скрипниченко, Ю. Ф. (2016). Біржі праці – установи для набору нацистами окупованого населення Харківщини на роботи. Військово-історичний меридіан, 1 (11), 92–101.
Тесленко, А.В. (1965). Харьковщина в годы Великой Отечественной войны. Июнь 1941–1943 гг. Сборник документов и материалов. Харьков. 423 с.
Труш, В. (2021). УПА і Харківщина https://history.sumy.ua/research/article/9343-upa-i-kharkivshchyna.html
Ухач, В. (2015). «З вірою і надією в серці». Похідні групи українських націоналістів На великій Україні (1941–1943 рр.): Сучасний історіографічний дискурс. Військово-історичний меридіан, 1(7), 17–31.
ЦДАВОУ – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об’єднань України.
Щур, Ю. І. (2009). Український визвольний рух на Наддніпрянщині у 1922-1955 роках: історіографія проблеми. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 27, 366-374.
Щур, Ю. І. (2011). «На грані двох світів»: український націоналістичний рух на Наддніпрянщині (1920-1955 рр.). Запоріжжя. 200 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Yurii Skrypnychenko