Jubilee Hrushevsky Studies of 1966: Problems, Interpretations, Polemics
pdf (Ukrainian)

Keywords

M. Hrushevsky, centenary, Ukrainian historiography abroad, reception, discussions

How to Cite

Sabinskyi, M., & Stepanchuk, Y. (2023). Jubilee Hrushevsky Studies of 1966: Problems, Interpretations, Polemics. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 42, 96-103. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-42-96-103

Abstract

The article aims to clarify the peculiarities of the reception of M. Hrushevsky’s scientific and socio-political activities by Ukrainian foreign historians in the context of his centenary celebration. The research methodology applies the principles of historicism and objectivity, as well as general scientific and special-historical methods of historiographical research. The scientific novelty of the article is in an attempt to comprehensively reconstruct the historiographical effect of the celebration of the centennial anniversary of M. Hrushevsky by Ukrainian intellectuals abroad. Conclusions. The summarized multifaceted material makes it possible to convincingly state that the centenary of M. Hrushevsky became a significant event in the intellectual life of Ukrainians abroad. Despite the stereotyped thinking of some diaspora figures, thanks to extensive media promotion and numerous public and scientific initiatives, the commemoration was turned into a celebration of Ukrainian culture, which is important for the consolidation of the emigrant community. As a result, numerous innovative historiographic studies based on actualized issues appeared. Their authors, in their reconstructions of M. Hrushevsky’s life and activities, took into account an increasingly wide range of cognitive perspectives and intellectual contexts. And the lively discussion of these works, the appearance of provocative interpretations (for example, O. Pritsak), the public resonance of many initiatives contributed to the stability of the "tone" of historiographical interest. All this made possible the emergence of L. Vynar’s disciplinary initiative to start Hrushevsky studies as a separate branch of reasearch. The dynamism of the progress of this field of Ukrainian studies in the following decades allows us to confirm the power of the historiographical impulse given by the anniversary events.

pdf (Ukrainian)

References

Атаманенко, А. (2010). Українське історичне товариство: ідеї, постаті, діяльність. Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія». 672 c.

Будурович, Б. (1967). Михайло Грушевський в оцінці західноєвропейської і американської історіографії. Визвольний шлях. № 2. – С. 171-181.

Винар, Л. (1966a). Ранні історичні праці Михайла Грушевського і київська історична школа В. Антоновича. Український історик. № 3–4. С. 26–32.

Винар, Л. (1966b). Життя і наукова діяльність Михайла Грушевського. Український історик. № 1–2. С. 15–31.

Винар, Л. (1967a). Чому Михайло Грушевський повернувся на Україну в 1914 році. Український історик. № 3–4 (15–16). С. 13–30.

Винар, Л. (1967b). Галицька доба життя Михайла Грушевського. 1894–1914). Український історик. Ч. 1–2. С. 5–22.

Галій, М. (1966). Як Москва знищила М. Грушевського. Вільна Україна. Ч. 52. С. 20–24.

Домбровський, О. (1966). Антинорманська теорія з перспективи ранньої історії України в М. Грушевського. Український історик. Ч. 1–2 (9–10). С. 52–61.

Ждан, М. (1966). Битва над Калкою і другий напад татар на Україну та його наслідки в світлі «Історії України-Руси» М. Грушевського. Український історик. № 1–24 (9–10). С. 62–68.

Климкевич, Р. (1966). Діяльність Михайла Грушевського в царині української геральдики і сфрагістики. Український історик. № 1–2. С. 82– 90.

Ковалів, П. (1966). Михайло Грушевський – оборонець рідної мови. Свобода. Ч. 209. С. 2, 6.

Козак, І. (1966). Михайло Грушевський – історик і державний муж. Український самостійник. Ч. 11 (505). С. 11-18.

(Редакція). (1966). Михайло Грушевський (У століття народин першого Президента УНР). Смолоскип. Ч. 6 (121). С. 1.

Оглоблин, О. (1966). Михайло Сергієвич Грушевський (1866–1934). Український історик. № 1–2. С. 6–14.

Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС. 572 с.

Пріцак, О. (1966). У століття народин М. Грушевського. Листи до приятелів. № 5–7. С. 197–230.

Рахманний, Р. (1967). На шляху до Великої України. Нові дні. Ч. 205. С. 59–86.

Тельвак, В. (2000). Вивчення історико-теоретичної спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (1939-1990 рр.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 35-36. С. 354-366.

Тельвак, В. (2016). П‘ять ювілеїв Михайла Грушевського. Український історичний журнал. № 2. С. 4-50.

Тельвак, В. (2002). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ-початок ХХ століття). Дрогобич: "Вимір". 236 с.

Тельвак, В. (2008). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич: «Вимір». 494 с.

Тельвак, В. (2011). Дослідження рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (40-80-ті роки). Студії з історії Української революції 1917-1921 років. Збірник наукових праць. С. 72-82.

Феденко, П. (1966). Михайло Грушевський в науці і політиці. Вільна Україна. Ч. 52. С. 1–17.

Ohloblyn, O. (1966). Michael Hrushevskyi: Foremost Ukrainian Historian. Ukrainian Quarterly. Vol. 22. N. 4. P. 322–333.

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Copyright (c) 2023 Михайло Сабінський, Юрій Степанчук

Downloads

Download data is not yet available.