Можливості використання підлітками штучного інтелекту у протидії кібербулінгу
https://doi.org/10.31652/2415-7872-2025-81-37-44Опубліковано 2025-03-20
Ключові слова
- загрози в Інтернеті, кібербулінг, підлітки, соціальні мережі, цифрова стійкість, цифрові навички, штучний інтелект, ChatGPT, Copilot, Gemini.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
##plugins.generic.shariff.share##
Анотація
У статті проаналізовано можливі загрози спілкування підлітків у соціальних мережах, зокрема явище кібербулінгу. Основними чинниками, що уможливлюють кібербулінг, є такі: анонімність, швидкість поширення інформації та велика аудиторія, відсутність фізичного контакту. Найбільш вразливою аудиторією для кібербулінгу є діти та підлітки. Завдання сучасних педагогів полягає в тому, щоб допомогти дітям правильно використовувати можливості цифрових технологій і уникати потенційних загроз. В статті акцентується увага на необхідності формування в учнів цифрової культури та цифрової стійкості, в основі яких знаходяться спеціальні цифрові навички.
Авторами визначено можливості використання підлітками штучного інтелекту для захисту від кібербулінгу. Здійснено порівняння відповідей мовних моделей ChatGPT, Copilot і Gemini на прохання підтримки у протидії кібербулінгу. Здатність використання ШІ для допомоги й підтримки автори визначають як спеціальні цифрові навички, що необхідні для роботи в кіберпросторі.
Автори доводять, що демонстрація учням можливостей штучного інтелекту як помічника у боротьбі з кібербулінгом значно підвищила їхню готовність до використання ШІ як друга та порадника. Зроблено висновок, що спільне обговорення учнями, вчителями та штучним інтелектом проблем кібербулінгу й способів протидії цьому явищу поліпшує обізнаність про можливості ШІ як друга й порадника та підвищує рівень довіри учнів до педагогів. Результати здійсненого аналізу відповідей штучного інтелекту на запитання щодо протидії кібербулінгу дають підстави рекомендувати ШІ в якості порадника для учнів в інших складних ситуаціях.
Завантаження
Посилання
- Гуревич Р. С., Коношевський Л. Л., Коношевський О. Л., Люльчак С. Ю. Цифрова культура молодого покоління: як її формувати. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2024. Вип.73, 14-29. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-73-14-29
- Гуревич Р. С., Пархоменко В. А., Кадемія М. Ю., Опушко Н. Р. Цифровізація вищої освіти в умовах пандемії: проблеми та перспективи розвитку. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : педагогіка і психологія. Вип. 64. 2020. С. 9-14 DOI: https://doi.org/10.31652/2415-7872-2020-64-9-14
- Жовнич О. В. Нові виклики для системи освіти в епоху цифрової трансформації суспільства. Сучасні освітні технології в цифровій реальності: монографія. 2024. 472 с. С.393-422.
- Коломієць А. М., Жовнич О. В. Можливості штучного інтелекту як інноваційної педагогічної технології. Освіта для цифрової трансформації суспільства : монографія. У 2 т. Т. 1 ; за наук. ред. В. Кременя, Н. Ничкало, Л. Лук’янової, Н. Лазаренко. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2024. С.260-271.
- Коломієць А., Литвин А., Жовнич О., Тертична Т. Формування навичок емоційної стійкості учасників освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. 2023. Випуск 76. С.79-85. DOI: https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-76-79-85
- Лазаренко Н. І., Коломієць А. М., Паламарчук О. М. Комунікація в Інтернет-просторі: психологічний аспект. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. 65(3). С.249-261. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v65i3.2036
- Ничкало Н. Г., Лазаренко Н. І., Гуревич Р. С. Інформатизація та цифровізація суспільства в ХХІ столітті: нові виклики для закладів освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Вип. 60. Вінниця, 2021. С.17-29. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-17-29
- Andreou E., Vlachou A., Didaskalou E. The roles of self-efficacy, peer interactions and attitudes in bully-victim incidents: implications for intervention policy-practices. School Psychology International. 2005. 26 (5). P. 545-562. DOI: https://doi.org/10.1177/0143034305060789
- Claro M. et al. Assessment of 21st century ICT skills in Chile: Test design and results from high school level students. Computers & Education. 2012. Volume 59, Issue 3, P. 1042-1053. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2012.04.004
- Dooley J. J., Gradinger P., Strohmeier D., Cross D. , Spiel C.. Cyber-victimisation: the association between help-seeking behaviours and self-reported emotional symptoms in Australia and Austria. Journal of Psychologists and Counsellors in Schools. 2010. 20 (2). P. 194-209. DOI: https://doi.org/10.1375/ajgc.20.2.194
- Eyuboglu M., Eyuboglu D., Pala S.C., Oktar D., Demirtas Z., Arslantas D., Unsal A. Traditional school bullying and cyberbullying: prevalence, the effect on mental health problems and self-harm behavior. Psychiatry Research, 2021. Vol.297. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2021.113730
- Fulantelli G., Taibi D. , Scifo L., Schwarze V., Eimler S.C. Cyberbullying and Cyberhate as Two Interlinked Instances of Cyber-Aggression in Adolescence: a Systematic Review. Front Psychol, 2022. Vol.13. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.909299
- Katz R., Ogilvie S., Shaw J., Woodhead L. Gen Z, explained: the art of living in a digital age. 2022. DOI: https://doi.org/10.7208/chicago/9780226814988.001.0001
- Lee A. Y., Hancock J. T. Developing digital resilience: An educational intervention improves elementary students’ response to digital challenges. Computers and Education Open. 2023. Volume 5, P.100-144. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2023.100144
- Livingstone S., Mascheroni G., Stoilova M. The outcomes of gaining digital skills for young people's lives and wellbeing: a systematic evidence review. New media & society. 2021. 25(5). Р. 1176-1202. DOI: https://doi.org/10.1177/14614448211043189
- Marciano L., Schulz P. J., Camerini A.L. Cyberbullying perpetration and victimization in youth: a meta-analysis of longitudinal studies. Journal of Computer-Mediated Communication, 2020. Volume 25, Issue 2. P. 163-181. DOI: https://doi.org/10.1093/jcmc/zmz031
- Notar C.E. , Padgett S., Roden J. Cyberbullying: resources for Intervention and Prevention. Universal Journal of Educational Research. 2013. 1(3). Р. 133-145. DOI: https://doi.org/10.13189/ujer.2013.010301
- Odgers C. L., Schueller S. M., Ito M. Screen time, social media use, and adolescent development. Annual Rev Develop Psychol. 2020. Vol.2, pp. 485-502. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-devpsych-121318-084815
- Tokunaga R. S. Following you home from school: a critical review and synthesis of research on cyberbullying victimization. Computers in Human Behavior. 2010. 26 (3). P. 277-287. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2009.11.014