Семантичні аспекти перекладу: англійсько-українські відповідники

Анотація

У статті схарактеризовано семантичні аспекти перекладу з англійської на українську мову. Актуальність теми зумовлена зростанням потреби в адекватному та культурно релевантному перекладі, що забезпечує ефективне порозуміння в умовах глобалізованого комунікативного середовища, зокрема в дипломатичній, науковій, освітній, медійній та діловій сферах. Метою статті є з’ясування механізмів реалізації семантичних зв’язків у перекладі з англійської мови на українську, а також визначення найбільш ефективних стратегій досягнення семантичної еквівалентності. Основну увагу зосереджено на класифікації типів семантичної відповідності, аналізі явищ семантичної дивергенції, а також на дослідженні взаємозв’язку лексичної семантики, контекстуального значення та культурно зумовлених знань, які ускладнюють процес перекладу з огляду на критерії адекватності й еквівалентності. Методологічна основа дослідження передбачає використання порівняльного, компонентного та семантичного аналізів, що застосовуються під час добирання прикладів із художніх, публіцистичних та розмовних текстів. Теоретичну базу становлять як класичні, так і сучасні перекладознавчі концепції, зокрема теорії динамічної й формальної еквівалентності, а також когнітивні та функціональні моделі передачі значення. З’ясовано, що семантичні відповідники між вихідною (англійською) та цільовою (українською) мовами часто бувають ізоморфними через розбіжності в лексичній структурі та ідіоматичному репертуарі. Переклад полісемічних слів, фразеологізмів і культурно маркованих одиниць вимагає використання функційних аналогів, описових трансформацій або компенсаторних стратегій. Зазначено, що досягнення семантичної відповідності можливе лише за умови глибокого розуміння як вихідної, так і цільової мов, а також релевантних культурних і комунікативних контекстів. Удокладнено типологію семантичних відповідників, що сприяє поглибленню теорії та практики перекладу, формує методичні орієнтири для семасіологічного аналізу та напрацювання рекомендацій щодо підготовки фахівців у галузі перекладознавства. Отримані результати можуть бути використані для підвищення якості перекладу, формування міжкультурної компетентності й удосконалення моделей перекладацької діяльності в академічному та професійному середовищі.