Традиційна демонологія Хмільниччини

Автор(и)

  • Володимир Галайчук Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-36-82-92

Ключові слова:

історико-етнографічна Волинь, Хмільниччина, демонологічні уявлення та вірування, відьма, домовик, русалка

Анотація

Метою статті є комплексна характеристика демонологічних уявлень та вірувань мешканців Хмільницького р‑ну Вінницької обл. на основі власних записів з цієї частини історико-етнографічної Волині. Методологія дослідження заснована на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічного) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації. При фіксації матеріалів демонологічного характеру використано метод польової етнографії. Зразками для наслідування стали праці відомих українських етнографів, присвячені демонологічним уявленням та віруванням тієї чи іншої місцевості. Наукова новизна роботи полягає в оприлюдненні значного масиву польових етнографічних матеріалів, які автор зібрав у 2014 р. у сс. Воронівці, Зозулинці, Морозівка, Пагурці, Петриківці, Пустовіти, Рибчинці, Філіополь та м. Хмільник. Більшість з них публікуються вперше. Крім того, досі демонологічна традиція Хмільниччини ще не була предметом такої акумульованої уваги. За винятком окремих публікацій, авторами яких є учасники згаданої експедиції 2014 р. – Р. Сілецький, М. Баглай та А. Кривенко, ці терени у вказаному контексті були невідомі дослідникам народної духовної культури. Висновки. Демонологічна традиція Хмільниччини у ХХІ ст. залишається доволі багатою. Основними її персонажами є відьми та відьмарі, опирі, домовики, русалки, потерчата, померлі-ревенанти, чорт. У загальних рисах демонологія Хмільниччини нагадує східноволинську, що закономірно. Водночас простежується і зближення з подільською традицією, зокрема у віруваннях про опирів, про русалок-мавок, про бузину як «чортове дерево» тощо. Варто зазначити, що й саме місцеве населення, іноді виразно відчуваючи відмінність свого говору від подільського, на сьогодні ототожнює себе саме з Поділлям.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Володимир Галайчук, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат філологічних наук, доцент (Україна)

Посилання

Архів ЛНУ – Архів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Баглай, М. (2015) Поминання померлих у Зелену суботу на теренах історико-етнографічної Волині. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів. 131–139.

Галайчук, В. (2016). Українська міфологія: науково-популярне видання. Харків: КСД. 288 с.

Галайчук, В. (2017). Традиційні уявлення про смерть та померлих на історико-етнографічній Волині. Народознавчі зошити. 2017. № 6. 1343–1373.

Галайчук, В., Солоп, Б. (2019). Традиційні уявлення про самогубців на теренах історико-етнографічної Волині. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск на пошану проф. Р. Шуста. Львів. 927–951.

Кривенко, А. (2020). Народна демонологія Волині: календарно-обрядовий контекст. Львів. 280 с.

Сілецький, Р. (2019). «Посадили над козаком явір та ялину, а в головах дівчини червону калину...» (Поховання під деревом: пережитки давньої традиції в українців). Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск: до 75 річчя проф. К. Кондратюка. Львів. 647–672.

##submission.downloads##

Опубліковано

09.06.2021

Номер

Розділ

ЕТНОЛОГІЯ