Повстання 1648 року у інтерпретаціях польських істориків кінця ХІХ ст. – 1939 р.

Анотація

Мета статті полягає у вивченні особливостей зображення подій першого року національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького у польській історичній науці кінця ХІХ ст. – 1939 р., а зокрема битв під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, облоги козацько-татарськими військами Львова. Дослідити різноманітні історичні міфи, стереотипи та оціночні шаблони, що використовувались польськими істориками при змалюванні подій Хмельниччини. Проаналізувати впливи історіографічних концепцій, культурних віянь та політичних ідеологій на зображення історії польсько-козацької війни у 1648 р. Методологія дослідження: виконання роботи базувалося на таких дослідницьких принципах, як історизму та наукової об’єктивності. Використовувались як загальнонаукові (систематизації, типологізації, ретроспекції), так і низка спеціально-історичних методів (критичного аналізу та синтезу джерельного матеріалу, історико-генетичний, історико-порівняльний та ін.). Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше у вітчизняній науці здійснено системний аналіз зображення подій Хмельниччини у 1648 р. в польській історіографії кінця ХІХ ст. – 1939 р. та проаналізовано впливи політичних ідей на інтерпретації вченими історичного матеріалу. Висновки. Історія першого року національно-визвольної війни українців під проводом Б. Хмельницького привертала неабияку увагу польських дослідників та розглядалась як один із наріжних моментів історії Речі Посполитої, а особливо польсько-українських відносин. Через гостроту подій вони обростали різноманітними історичними міфами та часто інтерпретувались крізь призму політичної кон’юнктури та різноманітних ідейних віянь. Так, символічного змісту надавалося битві під Жовтими Водами, яку історики бачили останньою битвою польського народу за володіння причорноморськими степами. Виявлено вплив на інтерпретацію подій польсько-козацької війни концепції «Польщі передмур’я християнства» та ідей міжцивілізаційної боротьби.