Дитячі будинки УРСР: вихователі vs вихованці (1945–1950-ті рр.)
pdf

Ключові слова

діти, сироти, дитячий будинок, вихователі, соціальна історія, історія України, повсякдення

Як цитувати

Безлюдна, І. (2023). Дитячі будинки УРСР: вихователі vs вихованці (1945–1950-ті рр.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 46, 52-58. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-46-52-58

Анотація

Мета статті. Проаналізувати кадровий склад, взаємодію вихователів із дітьми, висвітлити протиправні дії і зловживання персоналу дитячих будинків. Методологія дослідження. В дослідженні використано комплексний та конкретно-історичний підходи, загальнонаукові (аналізу і синтезу, індукції та дедукції) і спеціально-історичні (історико-генетичний, порівняльно-історичний) методи дослідження. Наукова новизна полягає у більш глибокому, системному аналізі персоналу дитячих будинків та їх взаємодії з вихованцями. Висновки. Через те, що в досліджуваний період робота в дитячих будинках залишалася у категорії низькооплачуваних і непрестижних професій, тут завжди відчувалася гостра нестача не лише висококваліфікованих, а і працівників хоча б з відповідною освітою. Нерідко на керівні посади в дитбудинки потрапляли люди, які не мали жодного стосунку до педагогіки і ніякого уявлення про роботу з дітьми. Це значно ускладнювало життя дітей-сиріт, а часом навіть загрожувало їх життю і здоров’ю, позаяк низькокваліфіковані вихователі не могли забезпечити належного догляду, що призводило до непоодиноких нещасних випадків, інколи смертельних. Крім того, через те, що дитячі будинки залишались на периферії державного нагляду, створювались доволі сприятливі умови для різноманітних зловживань персоналом цих дитячих закладів. Більшість працівників намагалися всіма доступними шляхами отримати для себе додаткову користь, починаючи з надмірного преміювання за будь-якої зручної нагоди і закінчуючи банальним розкраданням майна і коштів, призначених сиротам. Також непоодинокими були випадки, коли директори, а часом і піонервожаті, розглядали вихованок як об’єкти для власних сексуальних задоволень. Крім того, практикувалося використання праці неповнолітніх сиріт, які з дозволу директорів, закріплювалися за приватними особами в якості хатніх робітниць.

pdf

Посилання

DAKHO – Derzhavnyy arkhiv Kharkivsʹkoyi oblasti [State archive of the Kharkiv region].

DAKO – Derzhavnyy arkhiv Kyyivsʹkoyi oblasti [State archive of the Kyiv region].

Dobrov, P.V., Hridina, I.M., Kasʹyanova, N.M. (2011). Borotʹba z dytyachoyu bezprytulʹnistyu ta bezdohlyadnistyu v pershi pislyavoyenni roky (na prykladi Donbasu) [The fight against child homelessness and neglect in the first post-war years (on the example of Donbas)] Monohrafiya. Donetsʹk. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12324

HDA MVS Ukrayiny – Haluzevyy derzhavnyy arkhiv Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrayiny. [Sectoral state archive of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.]

Marochko, V.I. (Comps.). (2019). Holod 1946–1947 rr. v Ukrayini: kolektyvna pamʼyatʹ [Famine of 1946–1947 in Ukraine: Collective Memory]. Kyiv. 1176 s.

Lysytsya, L.H. (2021). Funktsionuvannya spetsialʹnykh dytyachykh ustanov URSR u 1943–1950 rr.: [Functioning of special children's institutions of the Ukrainian SSR in 1943–1950] monohrafiya. Cherkasy.

Proskura, O. (2016). Zapiznila spovidʹ. [Belated confession]. Kyiv. 504 s.

TSDAHOU – Tsentralʹnyy derzhavnyy arkhiv hromadsʹkykh obʺyednanʹ Ukrayiny [Central State Archive of Public Associations of Ukraine]

TSDAVOU – Centraljnyj derzhavnyj arkhiv vyshhykh orghaniv vlady i upravlinnja Ukrajiny. [Central State Archive of Public Associations of Ukraine].

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2023 Iryna Bezliudna

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##