ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ ІННОВАЦІЙНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

Представлені у статті матеріали присвячені актуальній для вікової та педагогічної психології проблемі – розвитку інноваційності педагогічних працівників. Адже суттєві соціально-економічні явища, що відбуваються в сучасній Україні, вимагають від педагогічних працівників відповідного рівня психологічної готовності особистості до реалізації ідей розвитку освіти на інноваційних засадах. У Концепції «Нова українська школа» зазначено, що школа повинна бути в авангарді суспільних змін, а її випускник – інноватором, здатним змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

У змісті цієї статті представлено розроблену для виявлення рівнів розвитку інноваційності педагогічних працівників, а також побудови психологічного профілю особистості інноваційного педагогічного працівника, методику самооцінки фахової інноваційної культури педагога «СФІКП». Разом із зазначеною методикою в емпіричному дослідженні інноваційності педагогічних працівників закладів загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої, післядипломної освіти було включено процедури експертного опитування, контент-аналізу, діагностики за комплексом стандартизованих психодіагностичних методик.
Метою статті було виявлення відмінностей у структурі та рівнях розвитку інноваційності педагогічних працівників. В процесі виконання завдань дослідження виявлено індівідуально-психологічні відмінності інноваційності педагогічних працівників, кваліфікованих за спеціальностями у галузі природничих, гуманітарних та фізико-математичних наук, результатом чого є визначення їх особистісних психотипів (оптиміст, песиміст, реаліст, мрійник, критик, педант) на підставі виявлених у досліджуваних педагогів відмінностей у комунікативних властивостях, особливостях міжособистісної взаємодії, емоційно-вольових особливостях, інтелектуальних властивостях.