Keywords
How to Cite
Abstract
The article focuses on a comprehensive analysis of the historiographical achievements of modern Ukrainian historians on the policy of the leadership of Poland and Romania regarding the interned in the camps of these countries, the Army of the Ukrainian People's Republic. The methodological basis of the study comprises the principles of historicism, objectivity and systematics. General scientific and special research methods were used in solving the set tasks: historiographical analysis and synthesis of knowledge development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective, etc. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive analysis of the state of study in modern domestic historiography of the policy of the leadership of Poland and Romania during 1921-1924s concernig interned Army of the UPR. Conclusions. The analysis of the historiographical achievements of modern Ukrainian historians proved they have made significant progress in studying the scientific field. Having gained access to previously closed domestic and foreignarchival materials, scholars of independent Ukraine cooperated with foreign historians and rejected unscientific, ideologically biased approaches and conclusions of Soviet historiography regarding the policy of the Polish and Romanian leadership towards the interned army. The shortcomings of Ukrainian foreign historiography on this problem, which consisted of a number of inaccuracies and a weak source base, were eliminated, which led to the distortion of historical realities. Domestic historians have clearly shown that the policy pursued by the governments of Poland and Romania regarding the internment of the UPR Army in the camps of these countries was aimed at ensuring their own national interests. It varied depending on the state of relations with its aggressive northern neighbor – Bolshevik Russia. The orientation of this policy was significantly influenced by the position of the Entente states, the victors of the First World War/ They viewed the UPR Army as a force capable of counteracting the expansionist aspirations of Bolshevik Russia. At the same time, despite significant progress in the study of this topic, especially in the 1990s – early XXI century, in the last twenty years, domestic historians didn’t pay enough attention to its study. A number of aspects of this problem remain unexplored and require further scientific analysis.
References
Виздрик, В. С. & Пехів, В. Б. (2018). Інтерновані частини армії УНР у таборах на території Польщі. Військово-науковий вісник, 29, С. 90–100.
Віднянський, С. В. (2003) Українське питання в міжвоєнній Польщі: основні проблеми й напрямки наукових досліджень у сучасній вітчизняній історичній науці. Український історичний журнал, 2, С. 39–55.
Власенко, В. М. (2008а). Документи і матеріали Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії (1919–1923 рр.). Памятки: археографічний щорічник, 8, С. 129–160.
Власенко, В. Н. (2014b). Третья волна межвоенной украинской политической эмиграции в Румынии. Русин, 4(38), 99–114.
Гетьманчук, М. (2004). Українське питання в радянсько-польських відносинах 1920–1939 рр.: автореферат дисертації доктора історичних наук: 07.00.02. Львів: Б.в., 34 с.
Гудь, Б., & Голубко, В. (1997). Нелегка дорога до порозуміння: До питання генези українсько-польського військово-політичного співробітництва 1917–1921 рр. Львів: Українські технології, 67 с.
Держалюк, М. С. (1998). Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917–1922 рр. Київ: Оріяни, 240 с.
Дмітрієва, Я. А. (2015). Проблема інтернованих вояків УНР: стан наукової розробки теми в сучасній українській історіографії. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 44(2), С. 200–203.
Калакура, Я. (2012). Зарубіжний світ як предмет дослідження новітньої української історіографії. Український історичний журнал, 5, С. 120–134
Кройтор, В. К. (2007). Українське питання в політиці Румунії (1918–1927 рр.): автореферат дисертації кандидата історичних наук: 07.00.02. Одеса: Б.в. 20 с.
Куций, А. Ф. (2014). Полковник Р. Сушко – учасник Другого Зимового походу 1921 року. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Держава та армія, 784, С. 128–135.
Литвин, С. (2011). Воєнно-політичні обставини Другого Зимового походу Армії УНР. Воєнна історія, 5 (59), С. 7–23.
Павленко, М. І. (1999). Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919–1924 рр.). Київ, 1999. 352 с.
Рубльова, Н. С., Рубльов, О. С. (Упорядн.) (2012). Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 624 с.
Савченко, В. (2006). Двенадцать войн за Украину. Харьков: Фолио, 415 с.
Симоненко, Р. (1992). Вічноживі гілки України: Північна Буковина й Північна Бессарабія. Київ: Ін-т історії України АН України, 121 с.
Срібняк, І. В., & Попенко, Я. В. (2019). Діяльність військового відділу Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Румунії, 1920 р. (за матеріалами CAW). Русин, 57, С. 157–178.
Срібняк, І. В. (2000а). Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. Київ, 324 с.
Срібняк, І. В. (2017b). Українці в Бессарабії та Румунії, 1921–1923 рр. (таборове та позатаборове повсякдення інтернованих вояків Армії УНР). Русин, 3(49), С. 122–136.
Срібняк, І. (2019с). Інтернована армія УНР в Польщі (1921–1924 рр.): «блиск і злидні» історіографічного доробку польських та українських істориків за останню чверть століття. Ред. І. Срібняк. Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі еuropejskіej – przeszłość і teraźnіejszość. Monografia zbiorowa (сс. 200–212). Warszawa-Toruń.
Срібняк, І. (2019d). Каліш – центр громадсько-політичного життя українських комбатантів у Польщі (перша половина 1920-х рр.): за матеріалами нових розшуків у польських та українських архівосховищах (І. Матяш, Ред.). Україна і Польща: Шляхами міждержавних взаємин, 108–126.
Таравська, Я. (2019). Українська військова еміграція в Чехословаччині, Румунії та балканських країнах (1921–1939 рр.): історіографічний нарис. Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі еuropejskіej – przeszłość і teraźnіejszość (сс. 229–233). Warszawa-Toruń.
Трощинський, В. П. (1994). Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. Київ: Інтел, 259 с.
Трощинський, В. П. (кер.). (2003). Політична історія України. ХХ століття: у 6 т. Т. 5: Українці за межами УРСР (1918–1940). Київ: Генеза, 717 с.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2021 Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History