Сфери уразливості українок в умовах вимушеної міграції в Німеччину

Анотація

Після початку повномасштабного нападу РФ на Україну мільйоні українців евакуювалися до різних держав Європи з метою врятуватися від воєнних дій на теренах нашої країни. Відповідно до звіту ООН близько 87% українських біженців — це саме жінки й діти, тому метою статті є визначення саме жіночих сфер уразливості в умовах вимушеної міграції до Німеччини. Методологічною основою стали записані 75 інтерв’ю з українськими біженками у Німеччині у межах проєкту «Про що неможливо говорити? Життєві історії та перспективи українських військових біженок у Німеччині», а також методи спостереження, самоаналізу, рефлексії та власний практичний досвід спілкування з українками в Німеччині. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в історіографії ставиться питання дослідження досвіду вимушених українських мігрантів з гендерної точки зору. Висновками дослідження є виділення низки проблематичніших сфер для українських жінок, які вимушено опинилися у Німеччині. Перша проблема, з якою вони зустрілися, це нестача державних ресурсів для контролю процесу розподілу житла, що призвело до росту індивідуальних ініціатив з метою надання допомоги українським біженкам, що однак провокувало можливість сексуального насилля та професійної експлуатації. Проте великою перевагою для українських біженців у Німеччині стала фінансова допомога, що зменшила ризики цих явищ у майбутньому. Як показало дослідження інтеграція у німецьке суспільство є найскладнішою для самотніх жінок з дітьми дошкільного віку через відсутність звичної мережі підтримки та догляду за дитиною. Проте поступово відбувалося вибудовування нових соціальних зв’язків, які полегшували процес адаптації до нового життя. Значним випробуванням для багатьох біженок виявилося розділення сімей, що безумовно впливало на їх психоемоційний стан. Крім того, однією з проблем вимушено переміщених українок є саме наявність психологічних травм, спричинених початком війни та процесом евакуації. Практичне значення досягнутих результатів полягає у можливості розробки рекомендацій шляхів інтеграції українських біженок у німецьке суспільство з урахуванням виділених нами сфер уразливості.