Keywords
How to Cite
Abstract
The purpose of the article is to study ethno-historical motifs in the musical art of Ukraine in the second half of the eighteenth and early nineteenth centuries, with a special emphasis on folk art and its influence on the development of orchestral, choral and individual musical performances. The article examines the cultural and social changes of this era and their impact on the evolution of kobza and bandura art, which served not only as a means of musical expression but also as an important element of preserving national identity and historical memory. The article describes in detail the ethno-historical motifs that were manifested through musical art, reflecting social moods, historical events and the heroic past of the nation. Considerable attention is paid to the analysis of the interaction of folk traditions with professional art forms, revealing the richness and diversity of folk art of that time. The research methodology is based on an integrated approach to the study of historical, musical and cultural aspects, using archival documents and scientific sources, which allows a comprehensive assessment of the influence of ethno-historical motifs on the formation of the cultural landscape of Ukraine in the period under study. Particular attention is paid to the role of kobzars and bandura players, who, by performing historical and contemporary themes, contributed to the preservation of national identity and the reproduction of cultural heritage. The scientific novelty of the study lies in an in-depth analysis of the contribution of musical groups and individual performers to the development of the region’s art, with an emphasis on their interaction with folk traditions and professional music in the context of historical and cultural processes. Conclusions. The emphasise the importance of studying ethno-historical motifs in the musical art of the late eighteenth and early nineteenth centuries as key elements in the formation of Ukraine’s cultural identity, pointing to the need for further research in this area to better understand the role of musical art in the contemporary cultural context.
References
Lippoman, J. (1842). Bunt hajdamaków na Ukrainie w r. 1768 opisany przez J.Lippomana. Obraz polakow i Polski. T.15. Poznaii. S.32, 34, 6.
Łukaszewicz, J. (1851). Historia szkół w Koronie i w Wielkim Księstwie Litewskim od najdawniejszych czasów aż do roku 1794. Poznań, T. 3. S.217.
Антонович, Д. (1993). Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. Пам’ятки історичної думки України. Київ: Либідь. 592 с.
Барвінський, В. (1937). Огляд історії української музики. Історія української культури. Грудень. Зшиток ХV. Львів: Вид-во І. Тиктора. С. 67-69.
Барсов, Н. (1864). Народные школы в Юго-Западном крае. Очерк их учреждения устройства и современного состояния . СПб. 103 с.
Біднов, В. (1993). Школа й освіта на Україні. Українська культура: лекції за ред. Дм. Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; вст. ст. І. М. Дзюби; перед. сл. М. Антоновича; дод. С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. К.: Либідь. С. 40-71.
Бутич, І. (1970). Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Збірка документів. Київ. 660 с.
Волосатих О., Назаренко В., Вілінський Ю. (2019). Вітольд Малішевський у музичному житті України та Польщі. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського : науковий журнал. № 2 (43). С.20-48. https://doi.org/10.31318/2414-052x.2(43).2019.171462
Гримич, М. (1992). Виконавці українських дум. Родовід. №3. С. 14-21.
Грица, С. (1979). Мелос української народної епіки. Київ: Наук. думка. 338 с.
Грушевський, М. (1991). Історія України-Руси : в 11 т. Т. 1. Київ. 648 c.
Дилецький, М. (1970). Граматика музикальна / підготовка до видання, післямова, додатки О.С. Цалай-Якименко. Київ. XCIV+110 с.
Драгоманов, М. (1970). Література російська, великоруська, українська і галицька. Літературно-публіцистичні праці: у 2 т. Т. І. Київ. 531 c.
Іваницький, А. (1997). Українська музична фольклористика (методологія і методика). Київ: Заповіт. 392 c.
Іванов, В. (1980). Дмитро Бортнянський. Київ. 142 c.
Ізваріна, О. (2014) Історіографія процесу формування українського оперного мистецтва першої половини XIX ст. Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття : матер. Міжнарод. наук.-практ. конф., 16-17 жовт. 2014. С.171-178.
Козицький, П. (1971). Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. Київ. 148 c.
Корній, Л. (1996). Історія української музики. Ч. 1: Від найдавніших часів до середини XVIII ст. Київ ; Харків ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць. 314 c.
Кук, В. (1971). Артем Лук’янович Ведель (Ведельський): Матеріали на допомогу лекторові. Київ. 24 c.
Кулиш, П. (1856). Записки о Южной Руси. Т.1. Санкт-Петербург. 322 с.
Лапсюк, В. (1999). Гаврило Андрійович Рачинський. Український музичний архів. Вип. 2. Київ. С.22-129.
Лисенко, М. (1954). Зібрання творів у 20 т. Т. XVII. Київ: Мистецтво.
Ломоносова, Н. (2009). Йозеф Гайдн і його стиль в ХХ столітті. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Збірник наукових праць. Вип. 27. С. 242-249.
Максимович, М. (1827). Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем. М.: В Тип. Августа Семена. 234 с.
Мартинова, Т. (1999). Вплив кобзарства на формування національної самосвідомості українців / Дис… канд. філософ. наук. Київ. 170 с.
Матола, O. (2014). Аматорська музично-театральна культура України: історіографія дослідження. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (30), C. 62–68. https://doi.org/10.31866/2410-1176.30.2014.159824
Підгорбунський, М. (2003). Кобзарі та бандуристи в Україні. Київська старовина. № 4. С.170-175.
Прищепа, О. (2013). Міста Правобережної України кінця ХVІІІ–початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень та перспективи вивчення. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 12, С. 131-139.
Публіка, Т. (2008). Розвиток музичного виконавства у панських маєтках на теренах Поділля ХVІІІ – початку ХІХ ст. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Вип. ХІІ–ХІІІ. С. 237-240.
Ревуцький, Д. (2003). Чумацькі пісні. Дмитро Ревуцький. Микола Лисенко. Повернення першоджерел. Київ. 320 с.
Скрипник, Г. (2008). Історія української культури: У 5-ти т. Т. 4. Кн. 1: Українська культура першої половини XIX століття. Київ: Наук. думка. 1008 c.
Софронова, Л. (1996). Старинный украинский театр. М.: РОССПЭН. 327 c.
Степаненко, М. (1995). Соната для скрипки і чембало Максима Березовського. Український музичний архів. Вип. 1. Київ. С. 6-8.
Тітов, Хв. (1924). Стара вища освіта в Київській Україні XVI – початку XIX в. Київ: Друк. КАН. 432 c.
Удод, О. (1970). Джерела з історії освіти на Україні наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Архіви України. № 4. С. 75-77.
Ференц, Л. (2011). Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. Київ : ІМФЕ НАН України. Т. 3 : [Л – М]. 627 с.
Цертелєв, М. (1819). Опыт собрания малоpоссийских песен / [уклад., авт. пеpедм. «О стаpинных малоpоссійских песнях» та пpиміт. М. А. Цеpтелєв]. С.-Петербург: Тип. К. Крайя. 64 c.
Чижевський, Д. (2004). Філософія Г. С. Сковороди. Харків. 272 c.
Шевчук, В. (1990). Самійло Величко та його літопис. Дорога в тисячу років : роздуми, статті, есе. Київ: Рад. письменник. С. 184-208.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2024 Ihor Kryvosheia