Анотація
Метою статті є висвітлення життєвого шляху незаслужено забутого громадсько-політичного діяча, журналіста, редактора Степана Рудика, який відображає долю цілого покоління галицьких українців у складі Австро-Угорської та Польської держав. Автор аналізує біографію публіциста на тлі драматичних подій 1920-1930-х рр. на західноукраїнських землях, які віддзеркалюють змагання українців за національну ідентичність та державотворчі прагнення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні різних наукових методів: історико-біографічного, просопографічного, аналітичного, синтетичного, казуального. Наукова новизна роботи полягає у введенні до наукового обігу невідомих загалу матеріалів та архівних документів, що стосуються особистих даних С. Рудика і проливають світло на його внесок у побудову українського громадянського суспільства Галичини в умовах польської держави. Акцентовано увагу на особистих вчинках С. Рудика, які свідчили про щоденний патріотизм, відданість українській ідеї. Висновки. Покоління галицьких українців, народжених наприкінці ХІХ-початку ХХ ст., пройшли складний шлях боротьби за можливість отримати освіту рідною мовою, мати власну державу. Націєтворчі ідеали вони захищали зі зброєю в руках у лавах Української Галицької Армії, в студентських товариствах, редакціях культурознавчих часописів, що призвело до переслідувань і арештів з боку польської влади. Високоосвічений випускник філософського факультету Віденського університету, хорунжий Української Галицької Армії, редактор газети «Стрілецька Думка» та львівського журналу «Культура» Степан Рудик загинув у виправній колонії Іркутська. В умовах сучасної гібридної та безпосередньої війни його приклад закликає бути готовими захищати незалежну Українську державу, здобуту попередніми генераціями.
Посилання
Rosenthal G. (1995). Erlebte und erzählte Lebensgeschichte: Gestalt und Struktur biographischer Selbstbeschreibungen. Frankfurt-am-Main – New York, 240 S.
Архів українського музею в Нью-Йорку. Фонд Лідії Бурачинської.
Бертелсен О. Долі «Слов’ян»: «учасник життя» Михайло Биковець та його приватний архів. http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2002-olha-bertelsen-doli-slov-ian-uchasnyk-zhyttia-mykhailo-bykovets
ДАЛО – Державний архів Львівської області.
Завальнюк К., Єсюнін С. (2014). Часопис Січових стрільців «Стрілецька Думка». Воєнна історія України. Галичина та Закарпаття: зб. наук. праць Всеукр. наук. військово-історичної конф. (сс. 209-211). Київ.
Ю. О. Украинские сечевые стрельцы. Людвиг Розенберг и Яков Насс. (Интервью с профессором Ярославом Дашкевичем) http://www.jewishheritage.org.ua/ru/203/yntervju-s-professorom-jaroslavom-dashkevychem.
Мудрий В. (1948). Український університет у Львові у рр. 1921-1925. Нюрнберг: Час, 59 с.
Мудрий В. (1999) Змагання за українські університети в Галичині. Львів-Нью-Йорк, Червона Калина, 190 с.
ЦДІАЛ - Центральний державний історичний архів України у Львові.
Яхненко Н.(1986) Від бюра до Бригідок. Трохи спогадів з 1939-1941 рр. - Бераля - Мюнхен: Б.М. 260 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія