Підприємницькі ініціативи українського селянства доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб
pdf

Ключові слова

доба «відлиги», колгоспне селянство, прибутки селян, матеріальний добробут, кустарі-умільці, побутові потреби

Як цитувати

Савченко, А. (2020). Підприємницькі ініціативи українського селянства доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 34, 45-50. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-34-45-50

Анотація

Мета статті: проаналізувати підприємницький потенціал особистих присадибних господарств колгоспників доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб. Наукова новизна. Опрацьовані нами селянські розповіді, зібрані під час польових досліджень, досить наглядно демонструють готовність селян заробити додаткові кошти, щоб задовольнити свої потреби. В загальній структурі грошових надходжень до селянського двору актуальним залишалось отримання доходів, наприклад, від таких ремісничо-кустарних промислів як пошиття й ремонт одягу та взуття. Український селянський соціум хрущовської доби залишався для держави другорядним суб’єктом соціально-економічного життя, тому лише селянська підприємницька ініціатива допомагала йому вижити й забезпечувати бодай достатній рівень та якість життя власній родині. Методологія дослідження грунтується на засадах порівняльно-історичного й міждисциплінарного аналізу, соціокультурного підходу. Висновки. Повсякденне життя української селянської родини доби «відлиги» характеризувалось тим, що потреби селян постійно зростали, але їх задоволення з боку держави було мінімальним. Відповідно, активізувалась роль різних умільців-кустарів, які могли на місці задовольнити хоча б на примітивному, мінімальному рівні життєво-важливі потреби односельців. Опрацьовані нами селянські розповіді, зібрані під час польових досліджень, досить наглядно демонструють готовність селян заробити додаткові кошти, щоб задовольнити свої потреби. В загальній структурі грошових надходжень до селянського двору актуальним залишалось отримання доходів, наприклад, від таких ремісничо-кустарних промислів як пошиття й ремонт одягу та взуття. Український селянський соціум хрущовської доби залишався для держави другорядним суб’єктом соціально-економічного життя, тому лише селянська підприємницька ініціатива допомагала йому вижити й забезпечувати бодай достатній рівень та якість життя власній родині.

pdf

Посилання

Задворних, С. (2012). Періодизація тіньової економіки України від часів СРСР до сучасності. Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія економічні науки, 32, ІІ,151-154.

Кагальна, М. (2013). Матеріальне забезпечення селянства УРСР у період хрущовської «відлиги» крізь призму повсякдення (1953-1964 рр.). Архіви України, 2, 70-78.

Кузьменко, В. (2017). Повсякденне життя сільських жителів УРСР в другій половині 1940-х – 1960-х роках за матеріалами Чернігівської області: дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Київ, 265 с.

Лисак, В. (2013). Повсякденність українських селян в умовах радянської дійсності (1950-1960-ті рр.). Донецьк : ТОВ «Східний видавничий дім», 341 с.

Поточний архів Науково-дослідного інституту селянства.

Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба (2014). Київ : Інститут історії України, 697 с.

ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##