Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті охарактеризовано рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з’ясовано їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніологічні дані. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Також застосовувалися три стандартні методики: краніометрія (за Р. Мартіним), етнічна краніоскопія (яку запропонував О. Г. Козінцев) та краніофенетика (за методикою А. Беррі, Р. Дж. Беррі, яку апробувала А. А. Мовсесян). При інтерпретації даних використано комп’ютерні програми Б. О. та О. Г. Козінцевих. Наукова новизна. Вперше досліджено череп жінки із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII–VI ст. до н. е. Висновки. Загалом після залучення всього масиву жіночих поховань як степової, так і лісостепової Скіфії (71 череп) з території сучасної України, на черепах із котрих збереглося 12 краніометричних ознак та один індекс за Р. Мартіним (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC), виявлено неоднорідність жінок скіфської культури з лісостепу України. Досліджуваний череп жінки 30–40 р. із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII–VI ст. до н. е., за своєю морфологією потрапляє до третього, мезокранного, широколицього краніологічного варіанта з дуже низьким склепінням, який після канонічного та кластерного аналізів виявляє подібність до жіночої мезокранної серії катакомбної культури з території України, а також мезокранної, широколицьої вибірки скіфської культури зі Східного Криму – Фронтове-І, які археологи датують V–IV ст. до н. е. Східний напрям зв’язку незначний і проявляється подібністю четвертого, мезокранного (або суббрахікранного) краніологічного варіанта з високим склепінням до сарматських поховань, що датуються III–І ст. до н. е. Методом аналізу головних компонент і канонічним багатовимірним аналізом не виявлено морфологічних розбіжностей між степовими та лісостеповими жіночими черепами.
Посилання
Berry, A. C., & Berry, R. J. (1967). Epigenetic Variation in the Human Cranium. Journal of Anatomy, 101, 361–379.
Brothwell, D. R. (1972). Digging up Bones. London: «Trustees of the British museum», 194 p.
Bružek, J. (2002). A Method for Visual Determination of Sex, Using the Human Hip Bone. American Journal of Physical Anthropology, 117 (2), 157–168.
Bružek, J., Santos, F., Dutailly, B., Murail, P., & Cunha, E. (2017). Validation and Reliability of the Sex Estimation of the Human os coxae Using Freely Available DSP2 Software for Bioarchaeology and Forensic Anthropology. American Journal of Physical Anthropology, 164 (2), 440–449.
Buikstra, J., & Ubelaker, D. (1994). Standards for Data Collection from Human Skeletal Remains. Arkansas Archeological Survey Research Series, 44, 206 p.
Bružek, J. (2002). A Method for Visual Determination of Sex, Using the Human Hip Bone. American Journal of Physical Anthropology, 117 (2), 157–168.
Bružek, J., Santos, F., Dutailly, B., Murail, P., & Cunha, E. (2017). Validation and Reliability of the Sex Estimation of the Human os coxae Using Freely Available DSP2 Software for Bioarchaeology and Forensic Anthropology. American Journal of Physical Anthropology, 164 (2), 440–449.
Buxton, L. H. D., & Morant, G. D. (1933). Essential Craniological Technique. Journal Royal Anthropological Institute, 63, 19–47.
Kozintsev, A. (1992). Ethnic Epigenetics: A New Approach. Ethnische Epigenetik. Neue Methoden und Ergebnisse. Homo, 43/3, 213–244.
Martin, R. (1928). Lehrbuch der Anthropologie. In systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Bd. 2: Kraniologie, Osteologie. Jena: «Gustaf Fischer», 1062 S.
Rightmire, G. P. (1969). On the Computation of Mahalanobis’ Generalized Distance (D2). American Journal of Physical Anthropology, 30, 1, 157–160.
Ubelaker, D. H. (1989). Human Skeletal Remains. Excavation, Analysis, Interpretation. Washington: «Taraxacum», 172 p.
Vallois, H. V. (1937). La durée de la vie chez l’homme fossile. L’Anthropologie, 47, 499–532.
Алексеев, В., & Дебец, Г. (1964). Краниометрия. Методика антропологических исследований. Москва: «Наука», 127 с.
Алєксєєв, В. П. (1962). Антропологія Салтівського могильника. Ред. І. Г. Підоплічко. Матеріали з антропології України, 2, 48–88.
Багашёв, А. Н. (2000). Палеоантропология Западной Сибири. Лесостепь в эпоху раннего железа. Новосибирск: «Наука».
Батиева, Е. Ф. (2011). Население Нижнего Дона в IX в. до н. э. – IV в. н. э. (палеоантропологическое исследование). Ростов-на-Дону: «ЮНЦ РАН».
Бейсенов, А. З. & Исмагулова, А. О. & Китов, Е. П. & Китова, А. О. (2015). Население Центрального Казахстана в І тысячелетии до н. э. Алматы: «Институт археологии им. А. Х. Маргулана».
Великанова, М. С. (1975). Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. Москва: «Наука».
Виноградова, О. В. (2016). Населення скіфського часу за результатами поширення гіпоплазії емалі зубів. EMINAK. Ольвійський форум пам’яті В. В. Крапівіної, 4 (16), 279–288.
Газимзянов, И. Р. (2018). Новые данные по краниологии населения Горного Алтая Гунно-Сарматского времени. Поволжская археология, 4 (26), 137–162.
Громов, А. В. (2004). Древнее население долины реки Сумбар (Юго-Западный Туркменистан). Ред. А. Г. Козинцев. Палеоантропология, этническая антропология, этногенез. Санкт-Петербург: «МАЭ РАН», 8–20.
Громов, А. В. & Казарницкий, А. А. & Козинцев, А. Г. (2017). Ключи под фонарем, или Как не надо изучать происхождение скифов. Б/в/д. URL: https://www.academia.edu/31687234
Громов, А. В & Селезнёва, В. И. & Учанева, Е. Н. (2015). Антропологические материалы из могильников Суглук-Хем-І и Суглук-Хем-ІІ (Центральная Тува). Ред. Ю. К. Чистов. Радловский сборник: Научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2014 г. Санкт-Петербург: «МАЭ РАН», 379–388.
Дерябин, В. Е. (1998). О методиках многомерного таксономического анализа в антропологии. Канонический анализ против главных компонент. Вестник антропологии, 4, 30–67.
Дерябин, В. Е. (2008). Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов. Москва: «МГУ, биологический факультет».
Дубова, Н. А. & Куфтерин, В. В. (2015). Антропология населения Южного Узбекистана эпохи поздней бронзы (по материалам некрополя Бустон-VІ). Москва: «Старый сад». («Этническая антропология Средней Азии». Вып. 4.).
Ефимова, С. Г. (2000). Соотношение лесостепных и степных групп населения Европейской Скифии по данным краниологии. Ред. В. И. Гуляев & В. С. Ольховский. Скифы и сарматы в VІ–ІІІ вв. до н. э.: палеоэкология, антропология и археология. (сс. 39–44). Москва: «Ин-т археологии РАН».
Жиляева-Круц, С. И. (1970). Черепа из скифских погребений Керченской экспедиции 1964–1967 гг. Ред. А. М. Лесков. Древности восточного Крыма (Предскифский период и скифы). (сс. 180–189). Киев: «Наукова Думка».
Зиневич, Г. П. (1967). Очерки палеоантропологии Украины. Киев: «Наукова думка».
Зіневич, Г. П. (1971). До антропології могильника біля с. Завітне в Криму. Ред. І. Г. Підоплічко. Матеріали з антропології України, 5, 111–121.
Зіневич, Г. П. & Круц, С. І. (1968). Антропологічна характеристика давнього населення території України (За матеріалами експедицій 1961–1963 рр.). Київ: «Наукова думка».
Зiневич, Г. П. & Круц, С. І. (1985). Антропологічні дослідження медвінських курганів ранньоскіфського періоду. Археологія, 52, 68–72.
Иванов, А. В. (2016). Население античного Херсонеса Таврического – византийского Херсона по данным антропологии. Севастополь: «Альбатрос».
Китов, Е. П. & Мамедов, А. А. (2014). Кочевое население Западного Казахстана в раннем железном веке. Астана: «ФИА им. А. Х. Маргулана».
Ковпаненко, Г. Т. (1977). Курганы скифского времени у с. Медвин. Отв. ред. А. И. Тереножкин. Скифы и сарматы. (сс. 40–72). Киев: «Наукова думка».
Козак, А. Д. (2018). Сопровождающие погребения в тризне Александропольского кургана. К антропологии скифского времени. С. В. Полин, & А. Ю. Алексеев. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н. э. в Нижнем Поднепровье. Курганы Украины. Т. 6. (сс. 632–676). Киев, Берлин.
Козинцев, А. Г. (1977). Антропологический состав и происхождение населения тагарской культуры. Ленинград: «Наука».
Козинцев, А. Г. (1988). Этническая краниоскопия: расовая изменчивость швов черепа современного человека. Ленинград: «Наука».
Козинцев, А. Г. (2007). Скифы северного Причерноморья: межгрупповые различия, внешние связи, происхождение. Археология, этнография и антропология Евразии, 4 (32), 143–157.
Козинцев, А. Г. (2016а). Как быть, если старые статистические программы несовместимы с новыми компьютерами? URL: https://cutt.ly/mkQfSXp
Козинцев, А. Г. (2016b). О некоторых аспектах статистического анализа в краниометрии. Отв. ред. Ю. К. Чистов. Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2015 году. (сс. 381–390) Санкт-Петербург: «МАЭ РАН».
Козинцев, А. Г. & Селезнева, В. И. (2011). Краниометрические особенности населения Тувы эпохи железа: Черепа из могильника Саглы. Отв. ред. Ю. К. Чистов. Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2010 г. (сс. 217–222). Санкт-Петербург: «МАЭ РАН».
Кондукторова, Т. С. (1964). Населення Неаполя Скіфського за антропологічними даними. Відп. ред. І. Г. Підоплічко. Матеріали з антропології України, 3, 32–71.
Кондукторова, Т. С. (1971). Пiзнi скіфи на Нижньому Днiпрi (за антропологічними матеріалами Золотобалкiвського могильника). Відп. ред. І. Г. Підоплічко. Матеріали з антропології України, 5, 60–71.
Кондукторова, Т. С. (1973). Антропология населения Украины мезолита, неолита и эпохи бронзы. Москва: «Наука».
Кондукторова, Т. С. (1979). Физический тип людей Нижнего Приднепровья на рубеже нашей эры (по материалам могильника Николаевка-Казацкое). Москва: «Наука».
Круц, С. И. (1979). К антропологии древнего населения Запорожской области. Отв. ред. Е. И. Данилова. Палеоантропологические материалы из могильников Украины. (сс. 3–22). Киев: «Наукова думка».
Круц, С. И. (1984). Палеоантропологические исследования Степного Поднепровья (эпоха бронзы). Киев: «Наукова думка».
Круц, С. И. (1997). Антропология Стеблевского могильника (к вопросу о физическом типе населения лесостепи в скифское время). Приложение 2. В: С. А. Скорый. Стеблев: скифский могильник в Поросье. (сс. 91–106). Киев: «Наукова думка».
Круц, С. И. (2005). Новые антропологические материалы из курганов скифской знати Северного Причерноморья. Приложение 2. Б. Н. Мозолевский & С. В. Полин. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. (сс. 459–501) Киев: «Стилос».
Круц, С. И. (2017). Скифы степей Украины по антропологическим данным. Киев – Берлин: «О. Філюк». («Курганы Украины». Т. 5.).
Круц, С. И. & Старовойтова, Р. А. (1979). Скелеты из курганов юга Днепропетровщины. Отв. ред. Е. И. Данилова. Палеоантропологические материалы из могильников Украины. (сс. 49–76). Киев: «Наукова думка».
Левченко, Б. М. (2006). Археологічне минуле Медвина. Охорона культурної спадщини Київської обл. (сс. 218–224). Київ: «Академперіодика».
Лесков, О. М. & Кравченко, Е. А., & Гошко, Т. Ю. (2019). Могильник білозерської культури біля с. Широке. Львів; Винники: «Історико-краєзнавчий музей; Майдан».
Магомедов, Б. В. & Рудич, Т. О. (2008). Некоторые антропологические аспекты Черняховской культуры. Ed. B. Niezabitowska-Wiśniewska. The Turbulent Epoch New Materials from the Late Roman Period and the Migration Period. (сс. 249–258). Lublin.
Мамонова, М. М. (1980). Антропологический тип древнего населения Западной Монголии по данным палеоантропологии. Ред. И. И. Гохман. Исследования по палеоантропологии и краниологии СССР. Сборник МАЭ, 36. (сс. 60–74). Ленинград.
Ніколенко, І. (1994). Богуславщина: Нариси з історії краю. Богуслав: «Квадрат».
Покас, П. М. & Назарова, Т. А. & Дяченко, В. Д. (1988). Материалы по антропологии Акташского могильника. С. С. Бессонова & Е. П. Бунятян & Н. А. Гаврилюк. Акташский могильник скифского времени в восточном Крыму. (сс. 118–144). Киев: «Наукова думка».
Потехина, И. Д. & Кислый, А. Е. (1994). Реконструкция демографической структуры скифов лесостепной и степной зоны. Ред. С. Д. Крыжицкий. Палеодемография скифского населения Северного Причерноморья. (сс. 22–45). Киев.
Рудич, Т. О. (2020). Населення лісостепової зони України в скіфську добу. Археологія, 3, 40–52.
Рыкун, М. П. (1997). Материалы по краниологии населения северного Алтая раннего железного века (каменская культура). Вестник археологии, 1, 80–82.
Рыкун, М. П. (2005). Палеоантропология Верхнего Приобья в эпоху раннего железа (по данным краниологии). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. Томск.
Санкина, С. & Моисеев, В. (2006). Александр Григорьевич Козинцев. Антропологический форум, 5, 459–462.
Сегеда, С. П. (2001). Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. Київ: «Видавництво імені О. Теліги».
Старовойтова, Р. А. (1984). Костные останки людей из раскопок курганных могильников Верхнетарасовской экспедиции 1976 г. Отв. ред. С. И. Круц. Антропологические данные о составе древнего населения на территории Украины. (сс. 31–65). Киев: «Наукова думка».
Сымонович, Э. А. (1969). Раскопки Николаевского могильника на Нижнем Днепре. Отв. ред. Б. А. Рыбаков. Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 119, 74–80.
Томашевич, Т. В. (1988). Закономерности распределения частот подглазничных каналов черепа человека. Вопросы археологии, 80, 119–128.
Чикишева, Т. А. & Поздняков, Д. В. (2003). Население Западно-Сибирского ареала андроновской культурной общности по антропологическим данным. Археология, этнография и антропология Евразии, 3 (15), 132–148.
Широбоков, И. Г. (2020). О применении метода главных компонент в краниологии. Camera praenistorika, 1, 121–138.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2022 Юрій Долженко, Оксана Пальчик