ЖИТТЄВІ ТРУДНОЩІ МОЛОДІ

Анотація

Молодь – це суспільна група зі значними індивідуальними особливостями. Психологічна
література з питань підліткового віку дуже багата. Однак специфіка цього вікового періоду в
розвитку людини постійно вимагає продовження досліджень. Відомо, що підлітковий вік – це вік
бурхливих переживань, конфліктів, труднощів, пов’язаних з фізіологічними і суспільними змінами, з
входженням у дорослість [8]. В інтерпретації змін, характерних для цього віку, виділяється два
класичних підходи: психоаналітичний і соціологічний [2]. У психоаналітичному підході дозрівання
розглядається в контексті психосексуального і психологічного розвитку індивіда, який йому
дозволяє досягти емоційну незалежність від батьків. Натомість в соціологічному підході
функціонування підлітка розглядається залежним від певного суспільного укладу і суспільних
ситуацій, виконання ролей. Такі підходи по-різному пояснюють зміни, які виникають у дітей в
період дозрівання. Тези, сформульовані в обидвох цих теоріях, що стосуються перебігу кризи
тотожності (ідентичності), нерозривно пов’язаної з цим періодом, підтвердилися в незначній мірі. На
сучасному етапі відсутні порівняльні дослідження, які дозволили б пізнати проблеми молоді в різних
культурах, суспільствах. Молодь стає перед новими викликами, які пов’язані з реалізацією завдань
розвитку, наприклад, досягнення незалежності від батьків, підготовка до трудової діяльності або
створення сім’ї і вхід у дорослість [14]. Відомо, що зміни у розвитку відбуваються від народження, а
точніше – від зачаття до кінця життя людини. Однак особливо важливим є перехід від дитинства до
дорослості. В часі цього переходу виникають такі зміни, які обумовили назвати його кризовим.
Явище юнацької кризи трактується як поворотний пункт, період перелому, пов’язаного з якісними
змінами в психічному розвитку, які обумовлюють перебіг дальшого розвитку [5].