ШКІЛЬНІ СИСТЕМИ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Abstract

Серед напрямів наукових досліджень у межах сучасної компаративістики чільне місце
належить порівняльній педагогіці. Характеризуючи історію й етапи її формування як науки, а
також фундаментальні принципи і методологічні основи, предмет та завдання й в цілому місце у
системі координат наукового знання, Б.Л.Вульфcон, зокрема, наголошував на тому, що
порівняльна педагогіка (англ. Comparative Education, франц. pédagogie comparée, німецьк.
Vergleichende Pädagogik) є такою самостійною галуззю наукового знання із своїм предметом і
специфічними завданнями, яка “аналізує переважно у зіставному плані стан, основні тенденції і
закономірності розвитку освіти у різних країнах, геополітичних регіонах і у глобальному
масштабі, розкриває співвідношення загальних тенденцій національної та регіональної специфіки,
виявляє позитивні і негативні аспекти міжнародного педагогічного досвіду, форми і засоби
взаємозбагачення національних педагогічних культур” [Вульфсон 1998, стор.79; Вульфсон 1996 a,
стор.34; Вульфсон 1996 b, стор.5], а також “визначає межі можливого “перенесення” зарубіжного
досвіду на вітчизняний грунт” [Вульфсон 1991, стор.5].