АНАЛІЗ КОНФЛІКТІВ В ШКІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ “ПО ВЕРТИКАЛІ”

Анотація

Для шкільного середньоосвітнього закладу, як і для будь-якого іншого соціального
інституту притаманні конфлікти різного характеру. Але саме вони та їх наслідки на відміну
від інших соціальних конфліктів залишають незгладимий слід в процесі розвитку особистості
учня. За даними психологічних досліджень 1996 року, 35-40% дитячих неврозів мають
дидактогенний характер. Дослідження показують, що в міжособистісному конфлікті вчителя і учня
велика частка припадає на негативні наслідки (83%) в порівнянні з позитивним впливом 5. Тому
надзвичайно важливе значення має попередження, профілактика та оптимальне і своєчасне
вирішення конфліктів саме в процесі навчання в школі.
Школа – це заклад, в якому дитина перебуває щодня протягом як мінімум шести годин
11 років підряд. А вік від 6 до 17 років – це, по-перше, дуже активний період в розвитку
дитини в плані засвоєння всього нового, і, по-друге, дуже пластичний щодо можливості
сприйняття впливу оточення та зміни своєї власної поведінки відповідно до цього впливу.
Саме в школі, в процесі педагогічної практики найактивніше відбувається засвоєння норм і
форм соціалізації, адаптації та спілкування, формується та проявляється індивідуальність
учня. Виходячи зі школи, 17 річна молода людина повинна володіти основними навичками
комунікації, мати власний світогляд і повинна вміти сформулювати і довести особисту думку.
Крім того, в процесі навчання в школі дитина має визначити свою профорієнтацію,
принаймні чітко окреслити межі своїх інтересів, навичок і потреб. Що, в принципі, і є
основним завданням шкільних закладів.