ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД ДО СТУДЕНТІВ ЯК ЗАСАДА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Звертаючись до Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, у розділі "Мета,
пріоритети і принципи розвитку освіти" знаходимо: "Головна мета української освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства." [6].
Першою серед пріоритетів державної політики в розвитку освіти є особистісна орієнтація освіти.
Усвідомлюючи свою важливу місію, сучасному викладачеві необхідно перш за все реформувати свої погляди на процес навчання та на своїх учнів, кожний із яких проходить у вузі черговий і дуже важливий для нього процес соціалізації, і він не повинен мати негативного впливу на його індивідуальність та особистість. Ми пропонуємо розглядати соціалізацію через призму індивідуалізації і розглядаємо індивідуально-особистісний підхід до кожного учня як один із засобів реалізації поставлених перед освітянами завдань. Метою дослідження є аналіз педагогічних проблем, що виникають у роботі викладачів із припущенням, що сучасний викладач повинен шукати причини їх виникнення не лише зовні, а й у собі самому. На нашу думку, одним із головних допоміжних засобів у цьому може стати індивідуально-особистісний підхід до учнів, що є важливим інструментом, за допомогою якого здійснюється соціалізація студентів у вузі, що зберігає при цьому індивідуальну цілісність особистості.