КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕРЕХОДУ ОСВІТИ ДО ДИСТАНЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Abstract

Дистанційні форми навчання поетапно долучаються до класичних і традиційних канонів
університетської освіти. Загальновизнаним є той факт, що найбільш універсальною та
перспективною технологією дистанційної освіти, що забезпечує доступ до системи
дистанційного навчання як студента (учня), так і викладачів, на будь-якому рівні
інформаційних ресурсів – внутрішньовузівському, національному та світовому, – називають
мережеву Інтернет-технологію.
Аналіз процесів, що відбуваються в системах освіти різних країн світу [1; 3; 4; 5], дозволяє
розглядати систему освіти як еволюціонуючу. Дистанційні технології одержання освіти можна
сприймати як природний етап еволюції системи освіти від класичного університету до
віртуального, що приблизно дорівнює переходу від дошки з крейдою до комп’ютерних
навчальних програм, або від книжної бібліотеки до електронної, від аудиторії звичайної до
віртуальної аудиторії будь-якого масштабу тощо. Ці процеси не носять антагоністичного
характеру. Вони дозволяють співіснувати в рамках навіть однієї системи освіти різним
освітнім технологіям.