ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ СТАНОВЛЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТІ

Анотація

Перспективним щодо якості процесу професійної підготовки майбутніх фахівців для
різних галузей народного господарства дедалі частіше визнається компетентнісний підхід.
Багатьма науковцями(Н. Бібік, Е. Бондаревська, І. Єрмаков, І. Зимняя, О. Овчарук,
А. Хуторськой та ін.) він визначається не через суму знань та вмінь, а характеризує здатність
людини мобілізувати у конкретній ситуації отримані знання і досвід.
Саме на таку здатність особистості у70-х роках минулого століття вперше звернули
свою увагу американські вчені-педагоги. Зокрема, Н. Хомський у1965 році
(Массачузетський університет) один із перших скористався компетентнісним підходом
(competence-based education) у своїх теоретико-лінгвістичних розробках і таким чином
поклав основу для генерування цілої низки нових науково-педагогічних понять, пов'язаних з
двома термінами: «компетенція» і«компетентність». Але слід відзначити, що поняття
«компетенція», «компетентність» і похідне«компетентний» широко використовувалися і
раніше– у побуті, літературі. Тому їх тлумачення широко представлені у словниковій
літературі середини ХХ століття. Так, наприклад, у«Короткому словнику іноземних слів»
(М., 1952 р.) наведено таке визначення: «компетентний(з лат. – competens, competentis:
відповідний, здатний) – обізнаний у певній галузі; той, хто має право за своїми знаннями або
повноваженням робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь». Сучасний
«Словник іноземних слів» (СПб, 1994 р.) розкриває поняття«компетентний» як володіючий
компетенцією– спектром повноважень якої-небудь установи, особи або колом справ, питань,
які підлягають чийомусь веденню: Сompetent (франц.) – компетентний– той, хто має право.
Сompetents (лат.) – відповідний, здатний. Сompetеrе– вимагати, відповідати, бути
придатним. Сompetenсе(англ.) – здатність(компетенція).