ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ В ЛІНГВІСТИЧНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Анотація

На даному етапі розвитку суспільства освіта в Україні перебуває в процесі свого реформування. Невідповідність суспільним потребам та світовим досягненням, знецінення престижу інтелектуальної діяльності, освіченості породжує завдання переходу до такої
системи підготовки спеціалістів, яка, відповідно до здібностей особистості, повинна
задовольнити її потреби у здобутті відповідного рівня освіти та стала б фактором розвитку
культури українського народу.
Під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людей, а також рівень оволодіння деякою галуззю знань чи діяльності (культура виробництва, праці, поводження, спілкування, побуту, правова, моральна, естетична культура) [1]. Культура – це і деяка сукупність матеріальних і духовних досягнень, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства та втілюються в результатах продуктивної діяльності людини.
Культура – це сфера духовного життя суспільства, яка являє собою систему виховання, навчання, духовної творчості, а також організації, що забезпечують їх функціонування –
школи, вищого навчального закладу (ВНЗ), музеї, театри і т.д. [2] Високий рівень культури
щодо юриста, який закінчує ВНЗ, передбачає тверді моральні переконання, широкий
кругозір, глибокі професійні знання, допитливість, працьовитість, творчий підхід до справи,
уміння систематично підвищувати свою кваліфікацію, застосовувати раціональні сучасні
прийоми пошуку, аналізу, добору, систематизації, узагальнення та використання інформації.
Нові соціально-економічні умови, які формуються у сучасному суспільстві, вимагають від правознавця здатностей самостійно робити вибір, ставити та реалізовувати цілі, планувати власну діяльність у нестандартних ситуаціях, знання іноземних мов.