ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИЦИПАЦІЇ ЖИТТЄВОГО ВИБОРУ В СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ ЯК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

За означенням, прийнятим ХХ сесією ЮНЕСКО, під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання [1, c. 241]. Таким чином, до кола теоретикометодологічних проблем підготовки фахівців у системі неперервної освіти належать питання не лише матеріально-змістовні, але й формально-духовні, зокрема особистісне і професійне вдосконалення та самовдосконалення фахівця. Тема вдосконалення і самовдосконалення є
невичерпною. Людина не є досконалою істотою і завжди натрапляє на ті чи інші проблеми,
що, напевно, і примушує її еволюціонувати в найширшому розумінні цього слова. На нашу
думку, до кола проблем фахового і особистісного вдосконалення можна зарахувати проблему розвитку здатності до антиципації життєвих виборів випускниками ВНЗ.
Випускники ВНЗ, як вже завтрашні фахівці визначеного спрямування стоять на порозі нового, дорослого, життя. Їх успішність та самореалізованість залежать від того вибору, який вони зроблять, вийшовши за стіни навчального закладу. Проте, існуючі на сьогодні дослідні дані показують, що сучасний студент-випускник не має чіткого уявлення про своє майбутнє, відтак не є самостійним суб’єктом своєї життєдіяльності і життєтворчості.
Показано, що переважна більшість попередніх досліджень обмежувалася констатацією актуальних уявлень особистості про майбутнє. Проте, процес антиципації життєвого вибору
виходить за межі суто результативної проблеми, оскільки включає широкий спектр індивідуально-типологічних особливостей особистості.