ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В ВИКЛАДАННІ КУРСУ ІНФОРМАТИКИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

До числа найбільш важливих напрямків розвитку вищої освіти належать її
інформатизація і комп’ютеризація, фундаменталізація, гуманізація, забезпечення наступності
і безперервності освіти, мобільності випускника школи і вузу, підвищення активності учнів і
їх творчого потенціалу [3]. Однією з основних ланок сучасної системи навчання є
особистістно-орієнтоване (індивідуально-розвиваюче) навчання.
Домінуюча тенденція традиційного навчання полягає в уявленні про те, що метою освіти є
одержання наукових знань про навколишню дійсність, умінь і навичок, необхідних для
практичного життя, орієнтації у світі явищ і процесів. Наслідком реалізації цієї мети є розгляд
сутності знання в більшому ступені як предмета засвоєння й у недостатньому ступені як
результату наукового пізнання. Освітній процес довгий час орієнтувався на створення однакових
умов навчання для всіх, при якому кожний досягав запланованих результатів. У таких умовах
викладання ряду дисциплін зводилося до адаптації учнів до реального життя. Учні сприймають
наукові знання як зовнішні, стосовно нього області дійсності. Технологія освітнього процесу
ґрунтувалася на ідеї педагогічного керування, формування, корекції особистості ззовні, без
достатнього обліку і використання суб’єктного досвіду самого учня як активного творця
власного розвитку (самоосвіти, самовиховання) [12, 32].