НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ TED TALKS
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-61-74-84Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, майбутні вчителі, монологічне мовлення, монологічні вміння, TED TalksАнотація
Однією з актуальних проблем методичної науки на сучасному етапі розвитку вищої освіти є пошук шляхів використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процесі професійно орієнтованого навчання іноземної мови. В статті представлено методику формування монологічних умінь майбутніх учителів англійської мови на початковому етапі навчання у ЗВО з використанням матеріалів TED-конференцій. Автор окреслює основні вміння монологічного мовлення, котрими студенти мають оволодіти наприкінці першого року вивчення англійської мови в педагогічному ЗВО, пропонує шляхи реалізації основних принципів навчання в контексті формування вмінь монологічного мовлення майбутніх учителів за допомогою TED Talks та виокремлює критерії відбору доповідей учасників TED-конференцій, що можуть використовуватися як взірець монологічного висловлювання.
Обґрунтовано доцільність використання підходу «зверху вниз» для навчання іншомовного монологічного мовлення в контексті мовної педагогічної освіти. В межах означеного підходу виокремлено 5 етапів формування монологічних умінь: підготовчий, рецептивний, рецептивно-репродуктивний, продуктивно-аналітичний, корективний. На кожному етапі запропоновано низку вправ, що можуть підвищити ефективність процесу оволодіння майбутніми вчителями здатністю до укладання власного монологічного висловлювання.
З метою перевірки ефективності представленого комплексу вправ проведено методичний експеримент. Єдиним варійованим фактором експерименту обрано варіанти методики. Варіант А передбачав використання на продуктивно-аналітичному етапі вправ на рефлексію й аналіз майбутніми вчителями власної доповіді. Варіант Б методики полягав у виконанні студентами на цьому етапі вправ на аналіз і корекцію монологічних висловлювань інших учасників експерименту.
Аналіз емпіричних даний та їх обробка методами математичної статистики дозволили дійти висновку, що обидва варіанти методики є ефективними. Проте середні показники сформованості монологічних умінь студентів, які аналізували доповіді інших учасників експерименту й надавали рекомендації щодо їх удосконалення, виявилися вищими, що обумовлює доцільність імплементації в освітній процес варіанту Б методики.