ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ЕМОЦІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ ЗЗСО

Автор(и)

  • Федорова Олеся Василівна
  • Ворник Марія Миколаївна
  • Рибачук Юлія Леонідівна
  • Бабічева Марина Геннадіївна

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-68-76-84

Ключові слова:

емоційний інтелект; емоційна рефлексія; навчальні технології; іноземні мови; інклюзивний клас; учні з особливими потребами

Анотація

В статті проаналізовано поняття «емоційного інтелекту», «емоційної рефлексії» та висвітлено специфіку їх формування в процесі вивчення іноземних мов. Автори обґрунтовують важливість формування згаданих наскрізних гнучких навичок сучасними тривалими стресовими умовами (пандемія коронавірусу, військова агресія Російської Федерації) навчання та життя в світі загалом та в Україні зокрема. Емоційний інтелект позиційовано як одну з основ добробуту особистості та її життєвого успіху. Актуальність теми дослідження також засвідчується завданнями вітчизняної та європейської освіти, відображеними в Державному стандарті базової середньої освіти та Європейській рамці компетентностей LifeComp. Особлива увага в роботі присвячена характеристиці засобів та тактик формування здатності до емоційної рефлексії. Одним із центральних елементів роботи над емоційним інтелектом є Куточок емоцій, як засіб інформування учнів та залучення їх до широкого спектру навчальних та виховних видів діяльності. Техніка Add emotion дозволяє інтегрувати звичайні мовні та мовленнєві вправи на вивчення лексики, граматики, навчання письма, читання, аудіювання та говоріння з вправами на формування здатності до емоційної рефлексії. Результатом комплексного та системного підходу до формування здатності до емоційної рефлексії є реалізація тактики Emotion of the day. В статті також схарактеризовано ряд сигналізаторів, які можна застосовувати для поточної та підсумкової емоційної рефлексії на уроках іноземної мови та методику роботи з ними. Емоційна сфера учнів з особливими потребами вимагає особливо виваженого підходу та застосування специфічних тактик. Річка емоцій – тактика тривалого та системного механізму, що одночасно є і інструментом мотивації учнів інклюзивного класу до навчання, спілкування з однолітками та особистісного розвитку. Питання розвитку емоційної рефлексії залишається актуальним та має широкі перспективи.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • Федорова Олеся Василівна

    кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький, Україна

  • Ворник Марія Миколаївна

    кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький , Україна

  • Рибачук Юлія Леонідівна

    Старший викладач кафедри іноземних мов Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький, Україна

  • Бабічева Марина Геннадіївна

    Старший викладач кафедри іноземних мов Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький, Україна

Посилання

Garbenis S., Geležinienė R. and Šiaučiulytė G. (2020). Development of emotional intelligence in students with

special educational needs. Social Welfare: Interdisciplinary Approach, 10(1), 106-120. doi:

21277/sw.v1i10.525.

Bhootrani M. L. & Junejo J. (2016). Emotional Intelligence is a Key to Success. J Liaquat Uni Med Health Sci,

(03), 108–9.

Pettinelli M. (2012). The psychology of emotions, feelings and thoughts. Fresno: Lightning Source. PSO.

(2019). Adolescent mental health. World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/news–

room/fact–sheets/detail/adolescent–mental–health;

Biswal M. (2015). Inclusive Education and EQ. Scholarly Research Journal For Interdisciplinary studies, 3(19),

–507.

Geležinienė R. (2011). Reflective activities of pupils with special educational needs and teachers in the selfeducational process. Social Welfare: Interdisciplinary Approach, 1(1), 60-69. doi: 10.15388/SW.2011.28316.

Мартиненко І. (2016). Рефлексія в комунікативній діяльності дошкільників із системними порушеннями

мовлення. Наука і освіта, №2-3, 63-69.

Мирошник Р.Г. (2018). Рефлексивні процеси і емоційний інтелект в юнацькому віці. Теорія та практика

сучасної психології, №5, 143-147.

Вихрущ В.О. (2018). Педагогіка рефлексії у професійній діяльності викладача вищого навчального

закладу. Науковий часопис НРУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічна наука: реалії та

перспективи, 60, 86-90.

Zadorozhna I., & Datskiv O. (2022). Motivation of pre-service English teachers to learn English as a foreign

language in challenging circumstances. Advanced Education, 9(21), 86–99. doi: 10.20535/2410-8286.261715

Chugai O., & Pawar A. (2021). Studying English under covid-19 quarantine: Ukrainian and Indian students’

perspectives. Advanced Education, 8(17), 4–10. doi: https://doi.org/10.20535/2410-8286.213928

Mayer Richard E. (2020). Searching for the role of emotions in e-learning. Learning and Instruction, Volume 70,

doi: https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2019.05.010.

Mayer Richard E., Gabriel Estrella. (2014). Benefits of emotional design in multimedia instruction. Learning and

Instruction, Volume 33,12-18. doi: https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2014.02.004.

Державний стандарт базової середньої освіти від 30.09.2020р. (2020). URL:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyiserednoyi-osviti

LifeComp: The European framework for the personal, social and learning to learn key competence (2020). EU

Science Hub. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/lifecomp_en

Закон України "Про повну загальну середню освіту" (2022). URL: https://osvita.ua/legislation/law/2232/

Kumar L. (2013). Disability and Inclusive Education. People’s Dialogue on Education, 5(1), 1–10;

Завантаження

Опубліковано

2023-07-26

Як цитувати

ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ЕМОЦІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ ЗЗСО. (2023). Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 68, 76-84. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-68-76-84

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають