ПОБУДОВА ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31652/Ключові слова:
індивідуальний план навчання; індивідуальна освітня траєкторія; індивідуальне навчання; інклюзивне навчанняАнотація
У статті розглянуто проблему реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Її розробка і супровід реалізується через асинхронний формат навчання і стає все більш затребуваним, оскільки уможливлює в майбутньому самостійно побудувати власну кар’єру. Водночас науковці відзначають, що молодь часто стикається з проблемою відсутності сформованих навичок самостійної навчальної діяльності, постановки досяжних цілей, умінь добирати методи, форми і засоби навчання, здатність рефлексувати щодо особистих досягнень та брати відповідальність за прийняті рішення. Тому метою дослідження є деталізація побудови індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Для досягнення мети використано теоретичні методи наукового пізнання: термінологічний аналіз для уточнення тезаурусу дослідження, контент-аналіз і зіставлення для деталізації побудови індивідуального плану навчання для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Констатовано фрагментарність наукових результатів, що роз’яснюють побудову індивідуального навчального плану. Автори описують поняття індивідуального плану і наголошують на вмінні вчителів\ викладачів ставити досяжні цілі. У статті наведені узагальнені рекомендації для коректного цілепокладання при побудові індивідуального навчального плану, а також поради щодо його створення. Деталізовано особливості побудови індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Уточнено поняття SMART-цілей (цілі, які є конкретними, вимірюваними, послідовними, релевантними та обмеженими в часі). Наголошено, що вони мають включати спостережувані заходи, виважені часові рамки для їх досягнення та критерії вимірювання досягнень студента. Як висновок, автори рекомендують наслідувати ідею індивідуалізованого навчання, що сприятиме формуванню навичок самостійної діяльності, а також усвідомленню цілей навчання, підвищенню відповідальності за власні навчання та розвиток, розвитку впевненості в собі через усвідомлення власних сильних і слабких сторін.
Завантажити
Посилання
Амонашвілі, Ш.А. (2017). Педагогічні притчі: виховання серцем. Х: Видавничий дім «ШКОЛА».
Мірошник, З. М. (2009). Психологічна характеристика соціальної ролі у структурі особистості сучасного вчителя. Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку, 4. URL: http://www.intellectinvest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_arhiv_pn_n4_2009_st_5.
Качуровський, М.О. (2010). Філософія освіти: навчально-методичний посібник. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка.
Руденко, Ю. (2013). Роль особистісно орієнтованого навчання в процесі формування готовності до особистісного самовизначення майбутнього соціального педагога. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки, 120, 286-292.
Зязюн, І. А. (2009). Творчий потенціал особистості вчителя: психолого-педагогічні орієнтири. Професійна освіта: ціннісні орієнтири сучасності (Збірник наукових праць), 1, 11-22.
Rudenko, Y., Drushlyak, M., Osmuk, N., Shvets, O., Kolyshkin, O., & Semenikhina, O. (2022). Problems of Teaching Pupils of Non-Specialized Classes to Program and Ways to Overcome Them: Local Study. International journal of computer science and network security, 22, 1, 105-112. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.1.16.
Семеніхіна, О.В., & Руденко, Ю.О. (2018). Проблеми навчання програмувати учнів старших класів та шляхи їх подолання. Інформаційні технології і засоби навчання, 66(4), 54-64.
Semenikhina, O.V., Drushlyak, M.G., Bondarenko, Yu.A., Kondratiuk, S.M., & Ionova, I.M. (2019). Open Educational Resources as a Trend of Modern Education. 42nd International Convention on Computers in Education (MIPRO) (May 20-24, 2019). Opatija, Croatia, 779-782.
Rudenko, Yu., Naboka, O., Korolova, L., Kozhukhova, K., Kazakevych, O., & Semenikhina, O. (2021). Online Learning with the Eyes of Teachers and Students in Educational Institutions of Ukraine. TEM Journal, 10(2), 922‐931. https://doi.org/10.18421/TEM102-55.
Drushlyak, M., Semenikhina, O., Proshkin, V., & Naboka, O. (2020). Use Of Specialized Software For The Development Of Visual Thinking Of Students And Pupils. Innovative Educational Technologies, Tools, and Methods for E-learning. Scientific Editor Eugenia Smyrnova-Trybulska “E-learning”, 12, Katowice–Cieszyn, 147–158. https://doi.org/10.34916/el.2020.12.13.
Rudenko, Yu., Naboka, O., Petrenko, S., Ostroha, M., Pronikova, M., & Semenikhina, O. (2022). Using Web Quests in Professional Training Student-Managers. 45th International Convention on Information, Communication and Electronic Technology, MIPRO 2022 – Proceedings, 770-775. https://doi.org/10.23919/MIPRO55190.2022.9803400.
Мулеса, П., & Семеніхіна, О. (2021). Соціальні мережі як цифровий інструмент професійної діяльності вчителя. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г.Шевченка, Педагогічні науки, 14–15, 145-150.
Pérez-Tornero, J. M., & Tayie, S. (2012). Teacher training in media education: curriculum and international experiences. Comunicar, 20(39), 10-14. https://doi.org/10.3916/C39-2012-02-00.
Rudenko, Yu., Semenikhina, О., Kharchenko, І., & Kharchenko, S. (2021). Distance Learning: Results Of A Survey Of Teachers And College Students. Information Technologies and Learning Tools, 86(6), 313–333.
Юрченко, А.О., Семеніхіна, О.В., Хворостіна, Ю.В., & Удовиченко, О.М. (2019). Навчання програмувати в старшій школі крізь призму чинних навчальних програм. Фізико-математична освіта, 2(20), 2, 47-54.
Voitenko, A., & Semenikhina, O. (2019). To the question about inclusive educational space in the training of informatics of children with intellectual disabilities. Education. Innovation. Practice, 2(6), 6-9.
Семеніхіна, О. В., & Друшляк, М. Г. (2022). Типологія цифрових технологій інклюзивного освітнього простору. Фізико-математична освіта, 35(3), 65-70. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-035-3-009.
Jeong, S., Cho, H., & Hwang, Y. (2012). Media Literacy Interventions: A Meta-Analytic Review. Journal of Communication, 62(3). https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2012.01643.x.
Grimes, D. R. (2020). Health disinformation & social media The crucial role of information hygiene in mitigating conspiracy theory and infodemics. Embo Reports, 21(11), 5181. https://doi.org/10.15252/embr.202051819.
Garro-Rojas, L. (2020). Media Literacy in Latin America: Issues and Experiences. Revista Educación, 44(1), 520-532.
Chetty-Mhlanga, Sh., Fuhrimann, S., & Eeftens M. (2020). Different aspects of electronic media use, symptoms and neurocognitive outcomes of children and adolescents in the rural Western Cape region of South Africa. Environmental Research, 184, 109315.
Semenikhina, O., Yurchenko, A., Sbruieva, A., Kuzminskyi, A., Kuchai, O., & Bida, O. (2020). The Open Digital Educational Resources In IT-Technologies: Quantity Analysis. Information technologies and learning tools, 75(1), 331-348. https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3114.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Юрченко Артем Олександрович, Острога Марія Михайлівна, Козолуп Олександр Олександрович
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
