ПЕРСОНАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК СКЛАДОВА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Анотація

У статті досліджено дидактичні можливості персонального навчального середовища та визначено його місце в методиці викладання та комунікаційних технологіях. Аналіз сучасних підходів до використання інформаційних технологій в освітньому процесі дозволив сформувати основні принципи створення освітніх середовищ на основі мережевих сервісів нового покоління. Проведено порівняльний аналіз тренінгових персональних навчальних середовищ і систем управління навчанням. Особисте навчальне середовище представлено не як статичний набір інструментів, а як динамічне утворення, яке змінюється та розвивається з розвитком інформаційних технологій та особистісним зростанням слухача. Доведено доцільність використання сервісів Google, які являють собою інтегровану систему, що дозволяє користувачам створювати персональне навчальне середовище, як у традиційній, так і в дистанційній освіті. А вивчаючи телекомунікаційні технології, студенти мають можливість не просто користуватися сервісами Google, а персоналізувати свою роботу, налаштовуючи їх під себе та використовуючи у власних цілях. Сервіси Google є основою персонального навчального середовища, яке поступово формує процес освоєння комунікаційних технологій і, відповідно, стає невід’ємною частиною методики навчання. Оскільки ми, здається, живемо на ранній стадії фундаментальної трансформації медіа (оцифрування та створення мереж), які наразі характеризуються величезною невідповідністю та різноманіттям етапів і траєкторій розвитку, нам не слід орієнтувати наші концептуалізації людських змін і розвитку (на освіту, консультування, терапію тощо) щодо поточного стану провідного медіа та його найвидатніших артефактів (цифрових, матеріальних чи концептуальних). Якщо ми це зробимо, ми ризикуємо тим, що багато людей просто залучаються до тимчасового дослідження низки «нових іграшок», ніколи не пов’язуючи свій досвід із ширшою моделлю себе як особистих учнів. Проста колекція потенційних ресурсів (артефакти, природні об’єкти, люди) не створює «персонального навчального середовища», якщо в першу чергу немає особистої моделі навмисної навчальної діяльності або якщо люди керуються застарілими моделями попередніх разів. Те, що в даний час представлено як «персональне навчальне середовище» як таке або як його екземпляри, приховує той факт, що ці колекції цифрових артефактів є здебільшого знімком поточного стану розвитку нового провідного середовища. Однак з точки зору освіти нам потрібно підтримувати окремих осіб (і групи), щоб отримати обізнаність і контроль над низкою навмисних навчальних дій та їхнього середовища, і, зрештою, їх загальний розвиток як особистих учнів, які живуть у цифровій сфері. Ми розглядаємо особисте навчальне середовище в тісному зв’язку із самоокупною роботою студентів і визначаємо його як інформаційне середовище, яке формується під час навчального процесу відповідно до поставлених цілей за допомогою сервісів Google і в якому відбувається їх навчання. При цьому сервіси Google не вважаються «персональним навчальним середовищем», а є засобом його формування. При цьому під час вивчення телекомунікаційних технологій студенти мають можливість не лише користуватися інструментами Google, а й працювати та персоналізувати сервіси, налаштовуючи їх під себе та використовуючи для власних цілей. Аналіз дидактичних можливостей сервісів Google дозволяє зробити переконливі висновки про те, що сервіси Google є основою персоналізованого навчального середовища, яке поступово формується в процесі оволодіння студентами комунікаційними технологіями і, відповідно, стає невід’ємною частиною навчання. методи. Перспективним напрямком подальших досліджень у цьому напрямі може стати розробка методики навчання студентів інформаційним технологіям на основі формування персонального навчального середовища засобами сервісів Google.