МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ У ПІДГОТОВЦІ ЛІКАРІВ

Анотація

Суспільно-політичні та економічні процеси, що відбуваються в суверенній Україні,
спрямували систему вищої медичної освіти до нової гуманістичної і демократичної
парадигми, яка в свою чергу зумовила нові суспільні завдання і нові стандарти підготовки
лікарів, зміни змісту, технологій, форм, методів медичної освіти. Це передбачає відмову
від екстенсивно-інформаційного і перехід до інтенсивно-фундаментального навчання,
зміну навчальних технологій, перебудову взаємовідносин і докорінну зміну місця в
педагогічному процесі викладача і студента. Як показав аналіз дидактичних досліджень
В.Безпалько [1], П.Гальперіна [2], Н.Тализіної [7,8,9], І.Лернера [4,5] видатне досягнення
науки ХХ століття - теорія алгоритмів, відіграє все більшу роль у підготовці майбутніх
лікарів. Суттєве значення в розробці методики застосування алгоритмів мають
дослідження Л.Наумова [6], І.Лернера [4,5], О.Вербицького [3], В.Мілерян [10,11,12],
М.Шилова [13,14], аналіз яких показав, що не існує загальновизнаного підходу до
систематизації і класифікації алгоритмів навчання, потребує об’єктивної оцінки вплив
алгоритмів на процес підготовки лікарів. Вивченню цих питань було присвячено
дослідження, проведене на хірургічних кафедрах Національного медичного університету в
1998-2001рр.
Результати вивчення показали, що суттєве дидактичне значення в професійній
підготовці лікарів мають алгоритми навчальної діяльності (алгоритми роботи з
інформаційними джерелами, виконання завдань, спостережень, біологічних і інших
експериментів, вироблення вмінь або навичок, контролю і самоконтролю) і алгоритми
виконання професійних навичок і вмінь (діагностичні і лікувальні ).