СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Анотація

Соціалізація – процес і результат включення індивіда в соціальні стосунки. Вона
здійснюється шяхом засвоєння особистістю соціального досвіду і відтворення його у своїй діяльності. В процесі соціалізації індивід стає особистістю і набуває необхідні для життя серед людей знання, уміння, навички, тобто здатність спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми.
Соціалізація є одним із провідних процесів формування особистості і здійснюється
за допомогою соціальних механізмів, що забезпечують досягнення групових цілей.
Дослідники, аналізуючи психологічні механізми соціалізації, виділяють серед них такі: засвоєння знань, умінь, навичок (О.МЛеонтьєв); імітація, ідентифікація, керівництво (Г.Гібш, М.Форверг); при засвоєнні системи соціальних відносин – переконання, ідентифікація, керівництво, а при засвоєнні предметної культури – навіювання, адаптація, імітація, приклад та ін. (Б.Д.Паригін) [7].
Розширення та поглиблення соціалізації людини відбувається в трьох основних
сферах: діяльності, спілкуванні та самосвідомості. У сфері діяльності соціалізація
пов’язана із засвоєнням нових видів діяльності, спрямованих на виділення передусім особистісних смислів, найбільш значущих саме для конкретної людини певних видів та аспектів діяльності. У сфері спілкування соціалізація розширює коло спілкування,
збагачує його зміст, поглиблює розуміння інших людей, розвиває навички спілкування. У
сфері самосвідомості соціалізація означає формування власного „я” як активного суб’єкта діяльності, осмислення особистістю своєї соціальної належності, соціальної ролі, формування самооцінки та ін. Усі ці напрями якнайповніше реалізуються у студентському житті.