ПРОБЛЕМА ГРУПОВОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ В ЗАРУБІЖНИХ І ВІТЧИЗНЯНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Ключові слова:
В.Є. Сорочинська, групова згуртованість, зарубіжні, вітчизняні, дослідженняАнотація
Серед джерел життєдіяльності групи, насамперед, слід виокремити ті сили, які
забезпечують постійне задоволення людини від перебування в групі. Саме ж задоволення
можливе за умови, якщо об’єктивна цінність одержуваних людиною виграшів перевищує
суб’єктивну значущість докладених нею зусиль. З цієї точки зору група задовольняє
індивіда тільки в тому разі, якщо вона забезпечує перевагу виграшів над програшами
більше, аніж будь-яка інша група.
Як бачимо, згуртованість групи має дві головні утворюючі : по-перше, це міра
привабливості власної групи, по-друге – сила тяжіння (притягування) інших досяжних
груп. Виходячи з цього, групу можна визначити як сукупність індивідів, пов’язаних таким
чином, що кожний із них розцінює переваги від об’єднання як більш значущі, аніж ті, які
можна одержати поза групою. Це означає, що будь-яка група з самого початку є
згуртованим цілим. Проте є тут й інші питання : як згуртованість початкового етапу
підтримується надалі і від чого залежить її сталість? Для його розв’язання необхідно
передусім знайти адекватні засоби вимірювання наявного рівня цієї згуртованості.
