МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

Abstract

Пам’ять - це одна з найбільш популярних і загадкових психічних особливостей людини, без
якої важко уявити собі життя. Може тому ще стародавні греки вважали богиню пам’яті
Мнемозину матір’ю дев’яти муз, які опікувалися відомими в той час науками та мистецтвом.
Завдяки пам’яті людина нагромаджує та зберігає різного виду інформацію, щоб потім використати
її у відповідному моменті, вчиться збагачувати свій досвід, який створює можливості для кращого
функціонування не тільки у ситуаціях що повторюються, але й у нових.
Дослідження ряду вчених (И.А. Кулак, 1968; Г.К. Середа, Б.И. Снопик, 1970; П.Д. Білоус,
1976; 1985 та інші) показали, що короткочасна пам’ять, як і довгочасна, адекватно характеризує
стан вищої нервової діяльності в цілому та працездатності людини зокрема.