РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Abstract

Процес очевидних змін, які відбуваються на початку ХХІ століття в економічній,
політичній, духовній і освітній сферах, гостро ставить проблему підготовки спеціалістів,
рівень знань яких відповідав би, зростаючим до них вимогам суспільства. Для того щоб
ефективно вести роботу організації, будувати взаємостосунки працівників різних ланок
управління, володіти технікою та навичками спілкування, бути постійно зорієнтованим на
успіх, бажано мати високу етичну, психологічну, професійну та ділову культуру.
У зв’язку з цим необхідні серйозні зміни у вузівській підготовці бакалаврів, спеціалістів
і магістрів, яка повинна бути не тільки професійною, а й особистісною, орієнтованою на
саморозвиток, самовдосконалення особистості. Визначальним напрямком розвитку
професіоналізму є формування культури спілкування, про це свідчать результати досліджень
Г.О. Балл, М.Н. Корнєва, А.Б. Коваленко, Е.О. Донченко, С.Д. Максименко, Л.Є. ОрбанЛембрик, Ю.І. Палехи, М.І. Пірен, М.В. Савчин, В.А. Семіченко, Т.К. Чмут, В.М. Федорчука,
Т.С. Яценко та ін. Незважаючи на те, що думки вчених стосовно усвідомлення важливості
культури спілкування у розвитку професіоналізму особистості співпадають, саме визначення
поняття "культура спілкування" має деякі розбіжності.