ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ

Abstract

Базові освітянські вектори країн Європейського союзу зорієнтовано на формування
систем неперервної освіти, реорганізацію національних систем середньої освіти й
оптимізацію моделі вищої освіти.
Після прийняття ООН “Всесвітньої Декларації про освіту для всіх” (Нью-Йорк 1996 р.)
перед освітянською громадськістю постав ряд питань, серед яких чи не найголовнішими
були питання пов’язані з інтерпретацією тези про навчання впродовж усього життя.
У доповіді Міжнародної комісії з освіти ХХІ століття (Комісії Ж.Делора та ін.)
виокремлюється спеціальний розділ “Освіта протягом усього життя”. Тут підкреслюється
необхідність по-новому підійти до традиційної відмінності між початковою і неперервною
освітою. Неперервна освіта, яка реально відповідає вимогам сучасного суспільства, не може
бути пов’язана лише з одним визначеним періодом життя людини – наприклад, освіта
дорослих, на противагу освіті молоді, або бути обмеженою лише однією ціллю –
професійною підготовкою, яка відрізняється від підготовки загального характеру. Сьогодні
необхідно вчитися впродовж усього життя і кожний тип знань тісно пов’язаний з іншими,
тож відбувається взаємне збагачення.