СОЦІАЛЬНИЙ-КОНСТРУКТИВІЗМ І ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ США

Abstract

Теорія соціального реконстрyктивізмy наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр.
набyла назвy «соціальний конструктивізм», y якій наголошувалось на самостійній побудові,
а не перебyдові вчителем власних професійних знань. Значну роль тyт зіграв вплив ідей
зарyбіжних психологів – Ж. Піаже, Л. Виготського та інших. Пізніше, під впливом
когнітивізмy, а також набyваючих y цей час попyлярності постмодерністських концепцій,

теорію соціального реконстрyктивізмy стали називати «критичним соціал-
констрyктивізмом», «постмодерністською філософією критичного констрyктивізмy» або

просто «критичною педагогікою».
Соціальний реконструктивізм є філософією освіти, яка відстоює те, що людство
перебуває в стані глибокої культурної кризи. Якщо школи відображатимуть домінантні
соціальні цінності, котрі пропонують традиційні теоретики педагогіки, то тоді, за
реконструктивістами, організована освіта може успадкувати і соціальні незгоди, які
виступають симптомами поширених проблем і нещастя, що оточує людство. На думку
реконструктивістів Т. Брамелда та Д. Солтиса, єдиною законною метою справді гуманної
освіти є створення світового порядку, в якому люди контролюватимуть власну долю [1].