ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ-ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ВИЩИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

Abstract

Європейські та світові освітні процеси, до яких все активніше залучається Україна,
актуалізували значення мовної освіти. Звертаючись до процесів гуманізації та
гуманітаризації, котрі відбуваються в системі освіти України, доречно згадати, що саме
філологічний аспект був покладений в основу розробленої В.О. Сухомлинським моделі
гуманітарної освіти, який вважав, що «в руках вихователя Слово – такий самий могутній
засіб, як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець і
мармур в руках скульптора. Як без скрипки немає музиканта, без фарби і пензля –
живописця, без мармуру і різця – скульптора, так без живого, трепетного, хвилюючого слова
немає школи, педагогіки» [11, с. 160]. У такому контексті можна зазначити, що рівень мовної
підготовки є своєрідним показником гуманізації освіти, провідною ідеєю якої є розвиток
творчих можливостей людини, її інтелектуальної свободи, всебічне самовизначення, а
перекладацька діяльність є «важливою складовою прилучення української молоді до
набутків чужих культур» [9, с. 144].