РАЦІОНАЛЬНО-ЛОГІЧНІ ТА ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНІ НАЧАЛА В РЕЗУЛЬТАТИВНОМУ НАВЧАННІ ФІЗИКИ

Abstract

Застій в економічному розвитку України не спинив процесу удосконалення та
реформування освітньої галузі в державі. На сучасному етапі модернізації освіти основна
увага приділяється її якісному поліпшенню, наданню їй особистісного спрямування. Перед
вищою педагогічною школою постало завдання підготовки спеціалістів нової генерації, які
зможуть на практиці реалізувати ідеї переходу на пошуково-креативні схеми навчання [5; 6].
Питання достатності та дієвості у фаховій підготовці майбутнього учителя фізики, з урахуванням кінетики соціальних умов було [7; 11; 13] і залишається [3; 4; 5; 6; 15] предметом
глибоких роздумів, жорстоких полемік та серйозних звершень. Вітчизняна [1; 9; 12] та світова [11; 14] методична наука не залишаються осторонь тих соціальних змін і процесів, що мають місце в певному суспільстві в той чи інший період.
Необхідно визнати, що сьогодні ще мало уваги звертається на аналіз можливого впливу
ультранових наукових досягнень і технологічних винаходів на плин світових соціальнополітичних процесів, освіту й науку, врешті-решт на основи побудови антропосфери та
щоденне буття людини. За таких умов даремними стануть сподівання на розбудову
суспільства знань (суспільства, в якому навчання відбувається упродовж усього життя),
оскільки ті, хто навчатиме приречені будуть на „відставання” від потреб часу за рівнями і
змістової, і фахової обізнаності. На жаль перехід на стандарти середньої [10, с. 9-10] і вищої
фізичної освіти [8] не те що не розв’язує вказаного протиріччя, а ще більше його підсилює
внаслідок наявної змістової та ідейно-методологічної неузгодженості цих стандартів. Не
вдаючись до глибшого критичного аналізу стану речей, що в обмежених рамках окремої
публікації робити недоцільно, зупинимось на окресленні та технологічній інтерпретації
шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізики, очевидність яких
зумовлюється самою природою [1; 5] особистісно орієтованого навчання.