МЕТОДИКА ОВОЛОДІННЯ БАЗОВИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ПОЛТАВСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО РОЗПИСУ

Abstract

Серед шляхів розвитку особистісно-орієнтованої педагогіки, гуманізації художньої
освіти є звернення до національної мистецької спадщини, зокрема до мальованих побутових
виробів із дерева, що мали широкий вжиток до середини ХХ ст., та й, навіть, до
теперішнього часу зустрічаються в побуті.
Ареал побутування розписаних дерев’яних виробів збігається з територією нашої давньої
землеробської культури в Україні і найчастіше трапляється в центральній її частині –
Наддніпрянщині (Київщина, Черкащина). Особливо яскраво мистецтво оздоблення фарбами у
всьому його стилістичному та колористичному різноманітті проявлено на історичній Полтавщині.
Об’єктом нашої уваги є полтавський розпис – самобутній і знаковий, мистецьку
вартість якого стверджує той факт, що мальовані дерев’яні вироби XVІІІ – ХХ ст. в
провідних етномузеях країни представлені переважно полтавськими (див. колекції скринь в
експозиції Музею народної архітектури та побуту України в Пироговому та в
етнографічному заповіднику Переяслав-Хмельницького, збірку мальованого посуду в
Державному музеї українського народного декоративно-ужиткового мистецтва (Київ));
оздоблені дерев’яні вироби є у колекціях Полтавського краєзнавчого та художнього музеїв.
Дослідженню мальованих побутових дерев’яних виробів присвячені роботи
В. Василенка, О. Долі, Ю. Лащука, Л. Орел, М. Юр та інших.