МИСТЕЦТВО У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

Початок третього тисячоліття характеризується значним прискоренням темпів розвитку
виробництва, зростанням його наукоємності, посиленням зв’язку із ринком праці, а отже –
зміною умов професійної діяльності фахівців та підвищенням вимог до їхнього
професіоналізму. Це зумовлює переосмислення пріоритетів сучасної професійної освіти, яка
перетворюється з “освіти на все життя” на “освіту впродовж життя”.
За таких умов головною метою професійної підготовки спеціаліста стає забезпечення
його конкурентоспроможності, вироблення в нього спрямованості на постійне фахове
самовдосконалення, формування здатності до виконання своєї професійної діяльності на
найвищому рівні.
Останнє досягається завдяки невпинному професійному розвиткові фахівця, який не
обмежується лише підвищенням його професійної компетентності, а передбачає зростання
його спеціальних здібностей та професійно значущих якостей особистості.
Серед різномантіних засобів ефективного формування цих якостей особливе місце
належить мистецтву. Воно опочуттєвлює й гуманістично спрямовує процес професійного
становлення майбутніх фахівців; сприяє емоційному усвідомленню ними соціальної
значущості прилучення професіонала будь-якого профілю до культури людства; розкриває
значення гуманістичних чинників як фундаменту життєтворчості та професійної діяльності
особистості. Тому в умовах реформування сучасної професійної освіти, пошуку
нетрадиційних підходів до розв’язання завдань професійної підготовки фахівців мистецтво
набуває нового соціокультурного змісту й освітнього значення.