Keywords
How to Cite
Abstract
The purpose of the article is to reproduce the reception of M. Hrushevsky’s socio-political activity at the SSS forum in modern Ukrainian historiography. The research methodology is based on the complex use of the principles of historicism, objectivity and systematicity, as well as general scientific (generalization, comparison, analysis and synthesis) and special-historical (historical-comparative, historical-genetic, historical-psychological and historical-typological) methods of historiographical research. The scientific novelty of the article lies in the study of the little-known problem of the reception of M. Hrushevsky’s activity as the head of the SSS in the historiography of the late 20th – early 21st centuries. As a result, it is noted that the problem of M. Hrushevsky’s socio-political activity at the SSS forum has gained considerable popularity in modern Ukrainian historiography. Relying on the powerful achievements of diasporic Ukrainian studies and updating considerable deposits of diverse sources (institutional document circulation, epistolary, memoirs, journalism, etc.), researchers of our time have finally brought the public service of the leader of the Shevchenko Society out of the “shadow” of the purely academic projects he implemented. Therefore, numerous attempts have been made to recreate the powerful awareness-raising and modernizing influence on wide circles of Ukrainians of many publishing, popular science and educational initiatives of M. Hrushevsky, implemented with the support of members of the National Society of Ukrainian Studies from both sides of the Zbruch River. This has made it possible to speak with reason about the key role of the Society as a modernizer of nation-building processes. At the same time, intensive research into the public service of the Lviv professor has revealed several promising historiographical research areas. Among them, the problem of a comprehensive understanding of the cultural policy of M. Hrushevsky as a scientific manager is of particular importance. Clarification of this and other issues will make it possible to approach the preparation of a panoramic history of the SSS during the period of institutional takeoff.
References
Гирич, І. (2012). Наукове товариство ім. Шевченка як суспільно-політичний проект Михайла Грушевського. Вісник НТШ. 47, 19-24.
Гирич, І. (2023). Наукове товариство імені Шевченка як національно-політичний проєкт Київської громади та Михайла Грушевського. 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки. Львів, 80-98.
Дашкевич, Я. (1994). Михайло Грушевський – організатор української національної науки. Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції. Львів, 93-102.
Демуз, І. О. (2014). Наукові товариства на теренах України ХІХ – початку ХХ ст.: полілог учених і епох: монографія. Переяслав-Хмельницький, 681 с.
Литвин, М. (2023). Суспільно-політичний чинник діяльності Наукового товариства імені Шевченка (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.). Український історичний журнал. 6 (573), 58—77.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2016). Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ : Либідь, 576 с.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС, 572 с.
Плохій, С. (2011). Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. Київ : Критика, 599 с.
Романів, О. (1994). Михайло Грушевський і його роль у становленні та розвитку української національної науки (Наукове товариство ім. Шевченка у Львові). Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції. Львів, 80-92.
Романцова, Н. І. (2019). Михайло Грушевський в історичній науці (1890–1934 рр.). Проблема в українській історіографії. Маріуполь: МДУ, 528 с.
Савенко, В. В. (1997). Роль Наукового товариства ім. Шевченка в українському національному відродженні (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.): дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Чернівці, 289 арк.
Савенко, В. (2010). Діяльність НТШ в українознавчій сфері (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 5, 1, 18-27.
Тельвак, В. (2003). Проблеми дослідження теоретико-методологічної спадщини М. Грушевського на сторінках «Українського історика». Український історик. 1–5, 177–192.
Тельвак, В. (2004–2005). Польська грушевськіана кінця ХІХ – початку ХХ ст. Український історик. 3–4 / 1, 47 60.
Тельвак, В. (2006). Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ –ХХ ст.). Український історичний журнал. 5, 67–82.
Тельвак, В. (2008a). Життєвий і творчий шлях М. Грушевського в ювілейних оцінках 1926 р. Український історичний журнал. 6, 111–125.
Тельвак, В. (2008b). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич. 494 с.
Тельвак, В. (2010). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство. 3, 29-35.
Тельвак, В. (2011a). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України. 2-3 (273), 290-298.
Тельвак, В. (2011b). Дослідження рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (40–80-ті роки). Студії з історії Української революції 1917–1921 років. 5, 72–82.
Тельвак, В. (2012a). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991–2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні. 22, 483-498.
Тельвак, В. (2012b). Постать Михайла Грушевського в історіографії Центрально-Східної Європи (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Дрогобич. 169 c.
Тельвак, В. (2013). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. 6, 104-107.
Тельвак, В. (2015). Добрий історик, але поганий політик»: рецепція творчої спадщини Михайла Грушевського після 1914 року. Scriptorium nostrum. 1–2, 35–64.
Тельвак, В. (2016a). Громадсько-політична діяльність Михайла Грушевського в Галичині в оцінках сучасників. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F. LXXI, 65–88.
Тельвак, В. (2016b). П’ять ювілеїв Михайла Грушевського. Український історичний журнал. 2, 4–50.
Тельвак, В. (2017). Михайло Грушевський та Олександр Барвінський на тлі українського руху кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції. CCLXX, 82–102.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал. 5, 4-16.
Тельвак, В., Курилишин, К., Тельвак, В. (2022). Михайло Грушевський та часопис «Діло»: співпраця, конфлікти, рецепція (до 1914 р.). Рукописна та книжкова спадщина України. 28, 347–371.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2022). Михайло Грушевський у колі французьких колег: проблеми рецепції. Eminak. 4 (40), 120–138.
Тельвак, В., Сабінський, М. (2022). «Бої за Грушевського»: доба Української революції в дискусіях діаспорних інтелектуалів повоєнного двадцятиліття. Eminak. 1 (37), 100–109.
Шаповал, Ю., Верба, І. (2005). Михайло Грушевський. Київ: Альтернативи, 351 c.
Telvak, V., Telvak, V. (2018). Ukrainian historiography in the mirror of polish journalism (Mykhailo Hrushevsky contra Francishek Ravita-Gavronsky). Східноєвропейський історичний вісник. 7, 46–53.
Telvak, V., Yanyshyn, B., Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości. XXIV/2, 89–104.
Telvak, V., Yanyshyn, B. (2021). „Geschichte des Ukrainischen (Ruthenischen) volkes“ of Mykhailo Hrushevsky in the discussions of the beginning of the XXth century. Studia Historica Nitriensia. 25, 1, 71–90.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2025 Юрій Драбчук