З історії пам’ятки української дерев’яної архітектури – церкви Богоявлення Господнього у Станимирі (1689 р.)
pdf

Ключові слова

дерев’яні церкви, історія церкви, візитації, Станимир, Опілля

Як цитувати

Стасюк, І., & Павлишин, А. (2022). З історії пам’ятки української дерев’яної архітектури – церкви Богоявлення Господнього у Станимирі (1689 р.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 42, 9-16. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-42-9-16

Анотація

Метою статті є дослідження історії цінної пам’ятки української дерев’яної архітектури XVII ст. – церкви Богоявлення Господнього у селі Станимир на Львівщині, а також уведення до наукового обігу нового джерела, що дозволяє детально прослідкувати історичний розвиток храму. Методологія дослідження ґрунтується на засадах об’єктивності, історизму, системності, аналітичної та синтетичної критики джерел. Метод історичної реконструкції посприяв складенню з розрізнених фактів цілісного уявлення про історію церкви Богоявлення Господнього у с. Станимир. Наукова новизна полягає у спробі систематизувати матеріали до історії церкви і увести до наукового обігу нове історичне джерело XVIII ст., що збагачує базу дослідження пам’ятки, а також історію населеного пункту, у якому вона розташована. Запропонований до публікації документ можна використати для досліджень історії церкви, архітектури, краєзнавства, демографічних студій, а також іншої тематики, присвяченої історії суспільства у ранньомодерний період. Висновки. Церква Богоявлення Господнього у Станимирі належить до числа небагатьох збережених дерев’яних храмів Опілля, що постали у XVII ст. Перший християнський храм у селі ймовірно існував уже в XV ст., однак перша документально підтверджена згадка про церкву у Станимирі сягає щойно початку XVI ст. Сучасна пам’ятка була збудована у 1689 р., однак не дійшла до нас у первісному вигляді, що зокрема підтверджує візитація церкви 1763 р. Опублікований документ містить детальний опис інтер’єру храму (включно з іконами, літургічним начинням, шатами та книгами) та його оточення (паркан, дзвіниця, кладовище), а також нерухомого майна (будинок пароха і землі). Візитація також включає цінну інформацію про місцевого пароха, статистику про населення парафії, її топоніміку та антропоніміку.

pdf

Посилання

Horn, M. (1964). Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605 – 1633 na Ruś Czerwoną. Wrocław – Warszawa – Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 235 s.

Jabłonowski, A. (1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. (т. 7, ч. 1). Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa, 402 s.

Liske, X. (відп. ред.). (1889). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. (т. 14). Lwów: Skł. gł. w księg. Seyfartha i Czajkowskiego, 635 s.

Tylus, S. (1999). Fundacje kościołów parafialnych w średniowiecznej archidiecezji lwowskiej. Lublin: Wydawnictwo KUL, 280 s.

Блажейовський, Д. (2004). Історичний шематизм Львівської архиєпархії. (т. 1). Львів, 570 с.

Гнида, П. (2018). Доля священика Івана Каспрука. https://3oko.com.ua/dolya-svyaschenyka-ivana-kaspruka/

Дума, І. (2013). Незрівнянний рідний край. Перемишлянщина запрошує: фотоальбом-путівник. Львів: Камула, 128 с.

Котович, В. (2014). Літописні ойконіми Галицького та Галицько-Волинського князівств: посесивні утворення на -ів, -ин. Рідне слово в етнокультурному вимірі. С. 13-20.

Лаба, В. (1996). Історія села Станимир від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 16 с.viv].

Мицько, І. (1998). Святоуспенська лавра в Уневі (кінець ХІІІ – кінець ХХ ст.). Львів: Свічадо, 328 с.

НМЛ – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

Томашівський, С. (ред.). (1901). Жерела до істориї України-Руси (т. 5). Львів: НТШ, 355 c.

Філевич, Н. (2017). Двоє творців, поєднаних Станимиром. https://zbruc.eu/node/63888

ЦДІА у Львові – Центральний державний історичний архів України, м. Львів.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2023 Іван Стасюк, Pavlyshyn Pavlyshyn

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##