ДІЯЛЬНІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ, ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ – СПІЛКУВАННЯ (КОМУНІКАЦІЇ)

Анотація

Вибір методу начання іноземної мови, перш за все, залежить від цілей навчання, які
диктує соціальне замовлення суспільства.
За останнє десятиліття значно зросла потреба у спеціалістах широкого профілю, які б
володіли іноземною мовою до такої міри, яка б дозволяла їм вільно спілкуватися із
партнерами з-за кордону, вивчати передові технології в усіх галузях науки і техніки, які
розроблені науковцями різних країн, докластися до всесвітньовідомих духовних та
культурних цінностей без допомоги перекладачів. Отже, пальму першості займає вміння
вести комунікативну діяльність. У вітчизняній та зарубіжній літературі дане питання
вивчається протягом багатьох років (Е. Пассов, Г. Рогова, С. Ніколаєва, Н. Бориско,
Н. Соловйова, I. Malley, A. Chamot, R. Oxford, E. Rod, I. Tudor та ін.).
На основі психолого-педагогічної літератури розроблено висновок, що вміння
спілкуватися неможливо вивчити, не поєднуючи його із аудіюванням, письмом та читанням.
Тому мета нашого дослідження – показати особливості діяльнісно-орієнтованого підходу,
який прийнятий за основу Загальноєвропейською Радою з мовної освіти. Зокрема,
охарактеризувати різноманітні категорії з точки зору вивчення та викладання мови,
проаналізувати загальні компетенції (знання), важливої ролі навичок, вміння (know-how) та
життєвого досвіду, де вищезгадані поняття переплетені у комунікативному підході вивчення
іноземної мови із акцентом на аудіювання.