ІНТЕНСИВНІ МЕТОДИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація

60-70-ті роки ХХ століття увійдуть в історію методики викладання іноземних мов як
роки виникнення та розробки широкого спектру нових методів навчання, які відомі під
загальною назвою “інтенсивні методи вивчення”. Всі такі методи, які виникли спочатку в
різних країнах та в різні роки даного періоду, тим не менше є загальною відповіддю
методики на соціальне замовлення сучасного суспільства.
Умови спілкування в сучасному світі, коли іноземна мова виступає засобом
спілкування, пізнання, отримання та накопичення інформації, визначили необхідність
володіння усіма видами мовленнєвої діяльності: говоріння та розуміння на слух
висловлювання на конкретній іноземній мові, а також читання та письма. Рівень адекватності
володіння тим чи іншим видом мовленнєвої діяльності перевіряється безпосередньо в
практиці іншомовного спілкування, під час читання автентичної та високозмістовної
літератури за спеціальністю, при обміні письмовою інформацією у вигляді статтей, книг,
анотацій до них, тез конференцій, документів діловодства. Часто “випробування практикою”
змушує піддати сумніву відповідність екзаменаційної оцінки з іноземної мови в середній
школі, бо незважаючи на якісно нові, достатньо конкретні вимоги до рівня володіння
іноземною мовою, екзамени залишаються орієнтовані на традиційний чи який-небуть інший
метод навчання, в якому приділяється велика увага знанням про мову, а не навичкам та
вмінням у самій мові, і де володіння усним мовленням має вторинний підпорядкований
характер, а не виступає передумовою утворення інших мовленнєвих навиків та умінь:
читання та письма.