ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ
Ключові слова:
професійна спрямованість, розвиток педагогічної думки, навчання професії, практичні вправи, профілізація старшої школиАнотація
Однією з основних характерних особливостей людини є її спрямованість на певний вид
діяльності, що проявляється в соціальній спрямованості своїх знань, умінь, навичок.
Ще народна педагогіка, відображаючи емпіричний досвід народу, звертала увагу на
конкретне спрямування певною особою своїх знань, навичок, умінь або в певній діяльності,
або в певній галузі наук.
Тому перший донауковий період, або період емпіричної педагогіки, де розглядається
проблема професійної спрямованості навчання, відображений у вітчизняній педагогіці
народною педагогікою.
На території України (землі Слобожанщини, Лівобережжя, Правобережжя, Півдня)
особливого поштовху процесу становлення професійної спрямованості в навчанні надала
поява бронзоливарного виробництва (II тис. до н.е.), що суттєво вплинуло на розширення
сфери соціальної практики і появу професій рудокопів, металургів, ливарників, майстрів з
виготовлення ливарних форм тощо. Відбуваються суттєві зрушення у технологічній
оснащеності виробництва, досконалішими стають форми організації господарської
діяльності людей, які населяли тоді терени сучасної України. В цей період, так як і в
зазначених вище країнах, виробничі секрети передавалися від батька до сина, а в наступні
сторіччя – від ремісника до підмайстра [7].
